Під час слухань у Комітеті у справах пенсіонерів,
ветеранів та інвалідів обговорено питання щодо накопичувальної системи
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування як інструменту
підвищення соціального захисту громадян
Учасники слухань зазначили, що пенсійне
забезпечення є основною складовою системи соціального захисту населення - як
нинішніх пенсіонерів, так і працюючих громадян.
Як складова фінансового сектора, пенсійна система
акумулює значні фінансові ресурси за рахунок надходжень від обов’язкових
внесків підприємств, громадян, коштів Державного бюджету та фондів соціального
страхування й інших надходжень.
Зокрема, зверталася увага під час обговорення, відповідно
до статті 2 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"
система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів, з яких на сьогодні в Україні функціонують тільки перший і третій
рівні.
Щодо першого рівня наголошувалося, що
солідарна система переживає системну кризу, оскільки функціонує в умовах високого
демографічного та фінансового навантаження.
Параметричні
реформи, які були проведені в 2011
році (підвищення пенсійного віку для жінок; збільшення тривалості
страхового
стажу, необхідного для призначення пенсії; встановлення максимального
розміру
пенсії на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили
працездатність тощо) не вирішили проблем пенсійної системи, зокрема,
низького
рівня пенсійного забезпечення, поглиблення дефіциту бюджету Пенсійного
фонду, недостатньої диференціації розмірів пенсій в залежності від
трудового
вкладу, диспропорції у розмірах пенсій, призначених у різні роки,
збереження
привілейованих спеціальних умов пенсійного забезпечення для окремих
категорій
пенсіонерів.
За повідомленням Міністерства соціальної політики,
вже сьогодні число отримувачів пенсій зрівнялося із числом осіб, які сплачують
внески до Пенсійного фонду.
Як зазначає Світовий банк у справах України,
Білорусі та Молдови, упродовж останніх десяти років в Україні мали місце досить
щедрі ситуативні підвищення пенсій. Унаслідок такої політики сьогодні є
надзвичайно великі державні витрати на пенсійне забезпечення (у 2010 р. -
приблизно 16% ВВП), які майже вдвічі більші за середній обсяг державних
видатків на пенсійне забезпечення у країнах Європейського союзу (у
Великобританії - 6,7% ВВП, у Німеччині - 10,2% ВВП, в Росії - 9,4% ВВП).
Питома вага пенсійних видатків у ВВП в Україні є однією з найвищих у світі,
а розміри дотацій з держбюджету до доходної частини Пенсійного фонду щороку
зростають, досягши критичної межі. Так, у 2012 році з Державного бюджету до
Пенсійного фонду надійшло 64492,2 млн. грн., що склало 29% доходів фонду. Із
загального обсягу виділених асигнувань 49170,2 млн. грн. - дотація на виплату
пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними
програмами, 15323,9 млн. грн. - кошти на покриття дефіциту Пенсійного фонду для
виплати пенсій.
Доповідачі зазначали, що досі не вирішеним
залишається питання фінансування Пенсійним фондом виплат, які суперечать
принципам пенсійного страхування, а саме: різниці між розміром пенсії,
призначеної з урахуванням стажу та заробітної плати відповідно до статті 27
Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і
мінімальним розміром пенсії, який встановлюється на рівні прожиткового мінімуму
для осіб, які втратили працездатність; пенсій за вислугу років, які призначені
відповідно до вимог Закону "Про пенсійне забезпечення".
На
здійснення доплати до пенсій для доведення їх
розміру до прожиткового мінімуму в 2012 році було спрямовано 29,3 млрд.
грн., реальний дефіцит бюджету Пенсійного фонду України становив
27,2 млрд. грн.
Як зазначає Світовий банк, пенсійні видатки та
дефіцити в Україні незмінно належать до найвищих у світі та в регіоні Європи і
Центральної Азії.
Щодо третього рівня зазначалося, що система
недержавного пенсійного забезпечення давно діє в Україні, але не набула
широкого застосування через тотальну недовіру пересічних українців до
фінансових інститутів країни.
Згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України на 1
січня 2013 року налічувалось 74 недержавних пенсійних фондів, ( у 2007 р. - 96,
у 2009 р. - 83, у 2010 р. - 80, у 2011 р. - 77 одиниці), тобто спостерігається
тенденція до зменшення кількості недержавних пенсійних фондів. Кількість
адміністраторів недержавних пенсійних фондів, які мають ліцензію з
адміністрування недержавних пенсійних фондів, становить 29 установ.
Спостерігається також динаміка щодо зменшення
кількості укладених пенсійних контрактів (у 2010 році укладено 69,7 тис.
контрактів, у 2011 році - 75,0 тис. контрактів, у 2012 - 61,4 тис. контрактів).
Виступаючі зазначили, що дискусія щодо запровадження другого рівня
пенсійного страхування в Україні в законодавчому полі проводиться вже майже 10
років. Так: основні параметричні умови запровадження в Україні накопичувальної
системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені
прийнятим в 2003 році Законом "Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування"; 24 квітня 2007 року Верховною Радою прийнято у першому
читанні поданий урядом проект закону про запровадження накопичувальної системи
загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яким передбачалося
запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного
пенсійного страхування з 1 січня 2009 року (для розгляду у другому читанні, в
сесійний зал законопроект не виносився); питання запровадження накопичувальної
системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування було предметом
розгляду Закону "Про заходи законодавчого забезпечення реформування
пенсійної системи" статтею 1 якого передбачено, що "Перерахування
страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду запроваджується
починаючи з року, в якому буде забезпечено бездефіцитність бюджету Пенсійного
фонду України"; на сьогодні на розгляді в Верховній Раді знаходяться два
законопроекти, якими пропонується ІІ рівень пенсійної системи запровадити з 1
січня 2014 року. Це законопроект "Про внесення змін до деяких законів
України щодо продовження реформування пенсійної системи" (реєстр.№2588),
та законопроект "Про запровадження перерахування страхових внесків до
накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування"
(реєстр.№2418а).
Учасники слухань звертали увагу на те, що другий
рівень системи пенсійного забезпечення, а саме накопичувальна система
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, має значний потенціал
позитивного впливу на соціально - економічний розвиток країни. Проте, вплив
запровадження цієї системи наразі доволі важко оцінити, оскільки він може мати
як позитивний, так і негативний характер.
Як зазначив Інститут економіки та прогнозування
НАН України, соціальні й економічні ризики запровадження системи другого рівня
матимуть місце, зокрема, за обставин: подальшого погіршення фінансового стану
Пенсійного фонду України; знецінення пенсійних накопичень унаслідок інфляції; фінансово-економічні
кризи; розбалансування та дестабілізація фінансових ринків, передусім,
фондового.
Вчені цього ж інституту підкреслили, що запровадження
другого рівня означає приватизацію частини публічної пенсійної системи двома шляхами:
закріплення права приватної власності на кошти накопичувальної пенсійної
системи; участь ринкових суб’єктів, які належать до інституціонального сектора
фінансових корпорацій, - компаній з управління активами, зберігачів,
недержавних пенсійних фондів, страхових організацій, діяльність яких має на
меті, зокрема, одержання прибутку.
Доповідачі звертали увагу на те, що впровадженню
другого рівня пенсійної системи мають передувати системні і виважені
організаційні заходи. Такі, зокрема, як: скорочення дефіциту та збалансування
бюджету Пенсійного фонду України; звільнення солідарної системи пенсійного
страхування від невластивих для неї видатків (доплат до мінімального розміру
пенсій (різниця між мінімальним розміром пенсійної виплати та розміром пенсії,
виходячи із тривалості страхового стажу і заробітку); виведення заробітної
плати із тіні; поліпшення стану фінансового ринку (фінансової інфраструктури,
регулювання та управління державним боргом); створення умов гарантування
повернення та збереження коштів населення, які накопичуватимуться на другому
рівні системи пенсійного забезпечення у випадку зловживань приватних і
державних накопичувальних фондів; створення умов для офіційного
працевлаштування населення на конкурентоспроможному ринку праці тощо.
Источник: http://iportal.rada.gov.ua/
Комментариев нет:
Отправить комментарий