ПЕНСІЇ МОЖУТЬ БУТИ ВЕЛИКИМИ І БЕЗ РІШЕННЯ СУДУ...

Тліє, але не гасне... Так можна охарактеризувати  ситуацію з “чорнобильцями”, які не отримали (або отримували буквально кілька місяців) відсуджені (здебільшого, торік) компенсації,  пенсії та доплати, розміри яких були в кілька разів більшими, аніж ті, що виплачувались згідно з існуючими на той момент урядовими постановами. Пільговики досі чекають, коли їм віддадуть належне. Але порадувати їх нічим: за останній рік  Пенсійний фонд України “не розбагатів”, а у держави вільних коштів – як завжди, а сьогодні особливо – нема.

Напружене очікування часто породжує різноманітні чутки. Дехто з іванківців навіть стверджує, що якась частина  інвалідів Чорнобиля таки отримує  великі соціальні виплати згідно з колишніми рішеннями судів. Ми вирішили перевірити,  наскільки ця інформація відповідає дійсності: невже “одним – все, а іншим – за законом”?

Всі пам’ятають, як ліквідатори, потерпілі та діти війни восени минулого року активно штурмували Верховну Раду України, коли зрозуміли, що відповідні рішення судів будуть відкладені у “довгий ящик”, бо в бюджеті коштів на виплату мільярдних компенсацій (а мова йшла вже про такі суми) просто не було.

В якійсь мірі проблему було закрито постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з нею, ліквідатори та потерпілі від аварії на ЧАЕС  отримували нові пенсії, компенсації та допомоги, які, правда, хоч і були більшими попередніх, але не могли – знову ж через нестачу в держави  коштів – відновити у грошовому еквіваленті всі пільги, задекларовані зокрема у Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отож, напруга серед пільговиків хоч і була частково знята, проте бажання отримати вже відсуджене нікуди не зникло.

Особливо люди переймались і переймаються недоотриманими коштами за листопад­грудень минулого року, бо на них сподівались найбільше. Адже  положення Закону «Про Державний бюджет на 2011 рік», згідно з якими Кабміну надано право визначати порядок і розміри соціальних виплат особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям війни і особам, звільненим із військової служби, виходячи з наявного фінансового ресурсу Пенсійного фонду 2011 року, КСУ визнав конституційними тільки 27 грудня минулого року. Тобто, за логікою, за попередні місяці пільговики повинні були б отримати пенсії й компенсації в розмірах, визначених рішеннями судів. Не вийшло... Держава порахувала, що не впорається з таким фінансовим тягарем і залишила цю проблему “на потім”?..

У результаті, тільки в нашому районі сума відсуджених за листопад­грудень пенсій склала приблизно 40 мільйонів гривень плюс 80 мільйонів гривень компенсацій, які так і “зависли” у повітрі. Порівняйте. Щомісяця управління ПФУ  в Іванківському районі збирає до Фонду  12­14 млн. грн. А щоб виплатити всі нараховані пенсії та доплати до них, кожен місяць необхідно 22 млн. грн. Тобто, і без компенсацій за рішеннями судів державі доводиться щомісяця дотувати місцеве управління Пенсійного фонду на 8­10 млн. грн.  Тому важко сподіватися, що так легко відшукаються ще 80 мільйонів, які, до того ж, отримають не всі пільговики, а лише ті, які змогли пройти непростий і, до речі, недешевий “судовий” шлях.

Що ж до великих – до восьми тисяч гривень – пенсій, які сьогодні таки отримують деякі “чорнобильці”, то ситуація з ними ось яка.

Як пояснила начальник управління ПФУ в Іванківському районі Л.І. Білохвост, жоден пільговик за колишніми рішеннями судів пенсії не отримує. Проте це не означає, що ці пільговики (а мова, як ви розумієте, в основному, про інвалідів Чорнобиля) одержують маленькі пенсійні виплати. В будь­якому випадку, вони є більшими, аніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність (який становить сьогодні 856 грн. і відповідає найменшому рівню так званих трудових пенсій), оскільки відповідно до вже згаданої урядової постанови №1210  всім категоріям “чорнобильців” мінімальні пенсії за інвалідністю передбачені більші за один прожитковий мінімум плюс збільшені додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

В особливо виграшному становищі (якщо можна так сказати) опинились інваліди­ліквідатори аварії на ЧАЕС, які отримували заробітну плату за роботу в зоні відчуження. Звичайно, як зауважила Любов Іванівна, на розмір їх пенсії теж впливало багато чинників – від кількості днів перебування в зоні, відсотка втрати працездатності, розміру зарплати та ін. Проте після перерахунку дехто з них став отримувати пенсію суттєво більшу, ніж раніше.

Правда, розмір пенсійних виплат інвалідам­чорнобильцям (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (сьогодні це – 8560 грн.). Але це досить висока “стеля”, яку змогли досягнути тільки з десяток місцевих пенсіонерів­пільговиків. Набагато більше таких, хто отримує від трьох до, наприклад, п’яти тисяч гривень, що, як на нинішній час, вважається досить пристойною пенсією.

Однак, у будь­якому випадку питання з виплатою компенсацій, відсуджених чорнобильцями у держави, залишається відкритим і, на сьогоднішній день, практично нею ігнорованим. У багатьох місцевих ліквідаторів та потерпілих було сподівання, що його зрушать з місця вибори до Верховної Ради України (так вже ми звикли, що перед процесом волевиявлення народу влада “ворушиться” більше). Справді, “ворушились” активніше, але – в інших сферах. Тепер, очевидно, доведеться чекати виборів Президента України. А вони – не скоро: аж у березні 2015 року...

Ольга РОЗУМЕНКО.

 ИСТОЧНИК