Відкритий лист головному редактору OSP-UA.INFO

26 квітня цього року, саме в день 27 роковин аварії на Чорнобильській АЕС,було надруковано інтерв"ю з колишньою депутаткою Верховної Ради, колишньою головою Фонду Державного майна України Самсоненко.
 

Дуже цікаво, що це інтерв"ю було надруковано саме цього числа, а ще цікавіше те, що ця відома в соціалістичних колах пані, яка причетна до важкої ситуації, яка зараз спостерігається в нашій державі.дає власне тлумачення ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Хочу нагадати , з яким цинізмом ця жіночка трималася за крісло, яке посідала. як важко було її випровадити з нього. Саме Соціалістична партія України, до якої належала вищезгадана пані,причетна до тупцюванню по Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". І народ дав оцінку цій партії, яка не пройшла до Верховної Ради України уже два скликання поспіль.

Про моральні якості цієї пані не хочеться говорити. Про неї складали анекдоти не тільки в нашій державі.
 

Я хочу цій пані, а також подібним їй. відповісти своїм віршем"Хіба я винен, що іще живу?"

  Хіба я винен, що іще живу,
  Можливість маю ще ходити світом.
  Що внуків і дітей своїх люблю,
  А загасилося для когось світло...

  Хіба я винен, що живу і ще,
  Що невблаганна смерть проходить мимо,
  Що кров у моїх жилах ще тече
  Й з хворобами воюю ще німими.

  Не винен я , бо разом з ними був.
  Не винен, бо не відкупивсь калимом,
  Про тих, хто був у "зоні", не забув.
  Настане час,навіки буду з ними.

  Хіба я винен, що наш бюрократ
  Вимотує із нас останні жили,
  Ішли ми в "зону"кожен. як солдат,
  Здоровими ішли і молодими.

  Тепер, коли на скронях сивина.
  Здоров"я своє залишили в "зоні",
  Поваги від держави нам нема.
  Держава стала "Злодієм в законі".

  Боротись треба за свої права,
  Які держава гордо декларує,
  На практиці це все - пусті слова,
  Вона свої ж закони ігнорує.

  Подумаймо окремо кожен ми,
  Хто допустив до цього геноциду.
  Чи в цім немає нашої вини,
  Що проти нас ведуть війну відкриту.

  Ми винні в тім,що ще купують нас.
  І в тому . що роз"єднані. ми винні.
  Але настав той довгожданний час,
  Коли ми об"єднатися повинні,

  Інакше нас чекає забуття,
  Та нагадаймось, все ж ми є герої,
  Бо зберегли ми на Землі життя,
  Права свої зуміймо відстояти.

  Не винен я у тому . що живу,
  Й хоч бюрократ моєї прагне смерті.
  я гордий тим і вам про те скажу:
  "Не маю друзів серед перевертнів!"

  З повагою Нестор Мартинець,учасник ліквідації наслідків аварії
  на Чорнобильській АЕС, голова Івано-Франківської ОО"Спілка
 Чорнобиль",член Національної Спілки журналістів України.