У Чорнобилі ще тільки квартирних аферистів не вистачало
Скільки вже говорилося, що формування уряду по квотному політичному принципу – це міна уповільненої дії, яка в умовах гострої кризи приведе до катастрофічних наслідків. Звіт міністра екології Ігоря Шевченко за перші сто днів роботи на посаді – продемонстрував повну некопетентентність міністра. А некопетентність в екології може призвести до катастрофи. Відомий українській фахівець у галузі ядерної енергетикиВалентин Купний, керівник об’єкту «Укриття» (1995—2002 роки), не зміг втриматись, щоб не звернути увагу громадськості на відверто абсурдні заяви міністра, які лунали під час його доповіді.
Наприклад, міністр Шевченко заявив, що «в найближчий час буде завершена добудова нового безпечного конфайнменту, який накриє четвертий енергоблок Чорнобильської станції», і що «на 100 років так точно ми забудемо про цю проблему, бо це дуже серйозна споруда, будівництво якої завершується саме зараз».
Валентин Купний стверджує, що нове керівництво Мінекології не знає законів фізики. «Щоб забути про стронцій і цезій, – каже вчений, – повинно пройти 300 років; щоб забути про америцій, повинно пройти більше 4000 років; щоб забути про трансурани, має пройти до 240 тис. років…Швидше, природа забуде про нас!»
Ще один «перл»міністра: Ігор Шевченко заявив, що планує найближчим часом «вивести Чорнобильську станцію з експлуатації, що зменшить, в першу чергу, навантаження на бюджет, – дуже багато коштів буде заощаджено». Але ж, за словами Купного, згідно затвердженої «Програми зняття з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС» остаточне закриття станції та переведення майданчиків у так зване «бура пляма» заплановано на 2065 рік. І це за умови достатнього щорічного фінансування! «Знаючи ці факти, розглядаю твердження Міністра як абсолютну нісенітницю, яку навіть коментувати не знаю як», – резюмує екс-голова об’єкту «Укриття».
Немає нічого дивного у тому, що головний еколог країни, мало що розуміє в критично важливих для українців питаннях радіаційної безпеки,. За фахом Шевченко чи то фізкультурник, чи то юрист. За часів прем’єрства Юлії Тимошенко пан Ігор був її радником по іноземним інвестиціям, видавав глянцевий журнал Elite Club. Чого ж чекати від такої "фахової" людини?
В принципі українці вже звикли, що ними керують "професіонали". Найстрашніше навіть не те, що міністр не фахівець. Головна проблема, що з міністерства звільнили людей, які хоч щось розуміли у проблематиці, і проштовхуються (чи скажемо відверто - посади продаються) на посади досить сумнівні «персонажі», ще більш далекі від екології ніж сам Шевченко.
«У жовтні 2014 року звільняють начальника Державного Агентства України з управління Зоною Відчуження. Через місяць, в листопаді, його заступника, і вже більше 100 днів Зоною «управляє» останній заступник, який не має профільної освіти та не працює ще й двох років на цій посаді», - стверджує Купний.
Як же вирішує гостру кадрову проблему міністр? Шевченко вносить прем’єру подання з проханням призначити Головою Державного агентства України з управління зоною відчуження Калашника Сергія Васильовича.
Згідно с офіційними даними, багато років (з 1999 по 2007, Калашник обіймав керівні посади в ЗАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе», потім два роки був головою Ради директорів ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів». Що робила ця людина останні п’ять років абсолютно не зрозуміло: про це міністр чомусь не повідомляє голові уряду.
Втім в регіональних ЗМІ є досить інформації по «витівкам» Калашника у середині двохтисячних років. Наприклад, одне з місцевих виданнь міста Суми повідомляє наступні факти: «Більше тридцяти мільйонів доларів заробили колишні топ-менеджери ВАТ «Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе» Сергій Калашник і Микола Яншин на махінаціях з об'єктами незавершеного будівництва, що належать компанії. Постраждали не тільки співробітники ВАТ, для яких повинні були б бути побудовані квартири, але й місто, яке у результаті діяльності Калашника та Яншина недорахувався 2 гектарів землі. Цими особами на користь ТОВ «Творення» були відчужені 5 земельних ділянок із житловими будинками різного ступеня готовності, що належать НУО та «Фрунзе-Будіндустрія». Один тільки об'єкт незавершеного будівництва по вул. Реміснича, був переданий «Творення» всього за 189 тис. грн., причому саме тоді, коли експерти оцінили його вартість в 2 млн 460 тис. грн. Аналогічна ситуація склалася й з іншими об'єктами. Махінації Сергія Калашника, тоді ще першого заступника голови правління НВО з координації та розвитку, і Миколи Яншина, який обіймав посаду заступника голови правління по економіці і фінансам, були викриті у серпні 2007 року, після їх звільнення».
Може цей випадок мав на увазі міністр Шевченко, вказуючи, що «Калашник С.В. володіє знаннями, які забезпечують необхідний рівень виконання професійних завдань»? Чи він знає про схильність Калашника до комерційних оборудок набагато більше?
Нажаль, призначення на посади, які відкривають шлях до великих фінансових потоків, таких ось «калашників» – це вже системне явище для нашого уряду «камікадзе». За останній рік покерувати державними установами та підприємствами встигло багато випадкових людей, в діяльності яких дуже швидко знаходили ознаки корупції. Достатньо навести приклади керівника «Укрзалізниці» Бориса Остапюка, голови «Укрпошти» Михайло Паньківа та інших. Невже уряд продовжить повторювати такі ганебні помилки? Адже про запас довіри до нього з боку суспільстві говорити стає все важче.
Источник: http://coruption.net/
Комментариев нет:
Отправить комментарий