Внаслідок цього дуже багато людей звернулися за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини. І часто вигравали такі справи щодо тривалого невиконання рішень національного суду. Європейський суд навіть запровадив спеціальну процедуру пілотного рішення, аби пришвидшити розгляд подібних справ.
Зрозуміло, що державні органи України вирішили зупинити це «неподобство. З’являються сумнівні рішення Конституційного суду України, де у людей забрали можливість відстоювати своє право на соціальні гарантії в суді. Також відповідні положення були прописані у законах про державний бюджет на відповідний рік. Все це дало підстави судам різного рівня відмовляти у позовах по більшості соціальних питань.
Але все рівно не було надано відповідь на питання: Чи можливо в Україні виконати рішення де відповідачем є держава?
Щоб дати хоч якусь відповідь на це питання було прийнято ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який визначив особливості виконання рішення де відповідачем є держава. В цьому законі, який почав працювати з 1 січня 2013 року є окремі процедури виконання рішень де відповідачем є державний орган чи державне підприємство. Більш детальніше про саму процедуру можна дізнатись тут: http://i-law.kiev.ua/?p=685
Проте і тут влада не уникнула суттєвих проблем. Виявилось, що державні органи і зокрема Державне казначейство України не готові виконувати цей закон. Цілий місяць його положення були мертвими. Їх неможливо було застосувати через відсутність необхідних змін до Постанов уряду.
Важливо зазначити, що виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили. Але закон нічого не говорить про те, що робити з рішеннями, які були прийняті до набуття чинності цього закону і щодо яких вже минув річний строк і вони залишилися невиконаними. По суті такі рішення виявилися за бортом цієї процедури. І для них фактично немає інших варіантів крім звернення за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини.
Ще рано говорити наскільки адекватно працює ця процедура виконання судових рішень, але те, що вона вже має проблемні аспекти це факт. Крім того, бюджетом на 2013 рік на виконання усіх судових рішень бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено видатки у обсязі 153,9 млн. гривень, що як на мене є недостатнім для виконання державою своїх зобов’язань по судових рішеннях. І оскільки при виплаті цих коштів закладено принцип черговості, тобто хто перший прийшов першим і отримав, то очевидно що для виконання багатьох рішень судів коштів не знайдеться.
Тому, якщо Ви маєте на руках судове рішення в якому говориться про стягнення з держави коштів, раджу не відкладати цю справу у далекий кут, а використовувати запропонований механізм. Якщо ж Ви не потрапляєте у цю процедуру, звертатися до Європейського суду з прав людини.
ИСТОЧНИК : http://www.i-law.kiev.ua/?p=687
Як звернутися до Європейського суду з прав людини
Загальна інформація
Європейський суд з прав людини (далі – Суд) є міжнародним органом, який за умов, визначених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі
– Конвенція), може розглядати заяви, подані особами, які скаржаться на
порушення своїх прав. Конвенція є міжнародним договором, на підставі
якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та
основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою Конвенцією,
так і протоколами до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7, 12 і 13), згода на
обов’язковість яких надана державами – сторонами Конвенції.
Підстави звернення до Європейського суду з прав людини
1. Ви можете звернутися до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто є
жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції Ваших прав чи
основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.
2. Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться
про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав –
одного або кількох.
Європейський суд є наднаціональною міжнародною
судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав
державами – сторонами Конвенції.
Відповідно до статті 19 Конвенції, Європейський суд
створений для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами
їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї. Відповідно до
статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі
питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і
протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до
статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції
національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати
рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в
діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила
порушення.
3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що
ратифікували Конвенцію та відповідні протоколи, і які стосуються подій,
що відбувалися після дати ратифікації (відповідна інформація щодо дат
ратифікації Конвенції та протоколів до неї розміщено на офіційному сайті
Європейського суду :
4. Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких
перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень
(наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд
не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних
інституцій.
5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду
лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного
захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного
рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам
прийнятності.
6. Надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду Ви використали
усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які
могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в
протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є
неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до
національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу
судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте
намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби
захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил,
зокрема, передбачених законодавством строків.
8. Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад,
вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового
оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього
рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби
юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до
парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав
людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно
використати перед зверненням до Суду.
9. Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після
ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції
яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до
Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення
або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за
результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж
— у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо
такого порушення на національному рівні відсутній — з моменту
стверджуваного порушення.
10. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання
Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій
формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого
формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію
недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.
Як подавати заяву до Суду
Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви
можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав,
що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може
також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву
неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати
Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування
англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним
правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи
французькою мовою.
12. Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою (а не по
телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом,
Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. Також немає
необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення
обставин справи.
Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати
степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні
бути послідовно пронумеровані.
Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:
а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;
б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;
в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;
г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у
справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а
також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно
додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи,
тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).
Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.
Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в
заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від
загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і
виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на
анонімність.
Адреса суду
Усю кореспонденцію стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
F–67075 STRASBOURG CEDEX
FRANCE – ФРАНЦІЯ.
European Court of Human Rights
Council of Europe
F–67075 STRASBOURG CEDEX
FRANCE – ФРАНЦІЯ.
Листування з Судом
1. Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви
Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим
іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх
наступних листах до Суду. Надалі до Вас можуть звернутися за додатковою
інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою.
Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави,
проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій
стосовно застосування або тлумачення національного права.
2. Ви маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату
Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що Ви не
зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви,
відповідно, припиняється.
3. Якщо Ви вважаєте, що Ваша заява стосується одного з прав,
гарантованих Конвенцією або протоколами до неї, і що всі умови
прийнятності, викладені вище, задоволені, Ви повинні ретельно і
розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в
найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з
дати направлення першого листа до Секретаріату Суду. Якщо формуляр та
всі необхідні документи не будуть надіслані до Секретаріату Суду до
спливу вказаного строку, це буде розцінено як те, що Ви не бажаєте
підтримувати заяву в Суді і, відповідно, Вашу справу буде знищено.
Конфіденційність інформації, надісланої до Суду
Згідно з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до
Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу
переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62,
мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у
пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше — з
власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої
особи.
Таким чином, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка
міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до
інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім
того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо
прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з
реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду
HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.
Наявність представника чи адвоката
На початковій стадії подання заяви Ви не зобов’язані мати
представника, а якщо Ви його маєте, він не обов’язково повинен бути
адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою
позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом, мати представника
(крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із
держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з
офіційних мов Суду (англійською або французькою).
Якщо Ви бажаєте звернутися до Суду через адвоката або іншого
представника, Вам необхідно додати до формуляра заяви довіреність, яка б
уповноважувала його діяти від Вашого імені. Представник юридичної особи
(підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи осіб повинен підтвердити
свої юридичні повноваження представляти заявника.
Плата за звернення до Суду
Суд не може надати Вам допомогу з оплати послуг адвоката для
підготовки заяви до Суду. В подальшому, а саме після рішення Суду про
направлення заяви Урядові для надання зауважень, Ви, у разі браку коштів
для оплати послуг адвоката, можете претендувати на отримання
безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд визнає
за необхідне для належного розгляду справи.
Процедура розгляду справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом
є письмовою, що не потребує Вашої особистої присутності у Суді. Вас
обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у
Вашій справі.
Цю інформацію підготовлено за матеріалами офіційного Інтернет-сайту Європейського суду
Формуляр Заяви до Європейського суду з прав людини:
Пояснювальна нотатка Європейського суду для осіб, які мають намір звернутися до європейського суду з прав людини
ИСТОЧНИК : http://www.i-law.kiev.ua/?p=668
Комментариев нет:
Отправить комментарий