Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень.

ПРОЕКТ

Вноситься

Кабінетом Міністрів України 

“     ”                     2013 р.

 Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19—20, ст. 142; 2012 р., № 32—33, ст. 413, із змінами, внесеними законами України від 12 квітня 2012 року № 4650-VІ і від 2 жовтня 2012 року № 5411-VI):

1) частину другу статті 3 викласти у такій редакції:

“2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.”;

2) частину другу статті 28 після слів “і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону” доповнити словами “, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”;

3) частину першу статті 37 доповнити пунктом 18 такого змісту:

“18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”.”;

4) у статті 39:

 друге речення частини першої викласти у такій редакції: “Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1—17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстав, передбачених пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, — в день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.”;

частину другу доповнити абзацом такого змісту:

“пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, — до надходження повідомлення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.”;

5) у частинах четвертій та сьомій статті 45 слова “Державним казначейством України” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики”.

2. У Законі України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”:

1) у статті 4:

частину третю після слова і цифр “пунктів 2—4” доповнити цифрою “, 9”;

у частинах четвертій і п’ятій слова “Державної виконавчої служби України” замінити словами “органу державної виконавчої служби”;

2) у частинах третій і четвертій статті 5 слова “Державної виконавчої служби України” замінити словами “органу державної виконавчої служби”;

3) у розділі ІІ “Прикінцеві положення”:

назву розділу викласти у такій редакції:

“Розділ ІІ

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ”;

доповнити розділ пунктом 3 такого змісту:

“3. Невиплачені кошти за рішенням суду, винесеним на підставі правовідносин, які мали місце до набрання чинності цим Законом, визнаються заборгованістю, якщо виконавчий документ, виданий для виконання зазначеного рішення, або рішення суду, яке набрало законної сили, було подано в порядку, визначеному абзацами другим і третім цього пункту, або виконавчий документ перебуває на день набрання чинності цим Законом на виконанні в органах державної виконавчої служби. Такі рішення суду та виконавчі документи не підлягають примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, яке набрало законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, які винесені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, які винесені за результатами розгляду звернення осіб у межах строку позовної давності, встановленого абзацом четвертим цього пункту, подаються до органу державної виконавчої служби протягом одного місяця з дня набрання законної сили зазначеними рішеннями суду.

Строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення коштів, підставами для яких є правовідносини, що виникли до набрання чинності цим Законом, до визначених частиною першою статті 2 цього Закону суб’єктів становить шість місяців з дня набрання чинності цим пунктом, але не більше загального строку позовної давності, встановленого для цих правовідносин.

Рішення суду про стягнення коштів та виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, які не було подано в строк, установлений абзацами другим і третім цього пункту, вважаються виконаними.

Заборгованість погашається поетапно починаючи з 2014 року в такій черговості:

у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, 

а також у зв’язку з втратою годувальника;

у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з трудовими правовідносинами, пенсійними та соціальними виплатами;

у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Розмір бюджетних асигнувань на погашення заборгованості  визначається 

Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”;

4) у тексті Закону слова “Державна казначейська служба України” в усіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів” у відповідному відмінку.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінетові Міністрів України:

забезпечити проведення протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом інвентаризації заборгованості з виплат за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою та які було винесено на підставі правовідносин, які мали місце до набрання чинності цим Законом;

привести протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова

Верховної Ради України   

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

 «Про внесення змін до деяких законів України 

щодо виконання судових рішень»

1.  Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

5 червня 2012 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – Закон), розроблений на виконання Україною пілотного рішення Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».

Прийнятий Закон встановив нову процедуру виконання рішень судів, боржниками за якими є державні органи, підприємства, установи та організації, а також юридичні особи, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства.

Проте, по-перше, згідно з процедурою, запровадженою Законом,  максимальний строк для звернення стягувача до відповідного державного органу із заявою про виконання судового рішення відповідної категорії, становить один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили (дня коли воно стало таким, що підлягає виконанню). Таким чином, певна кількість рішень залишиться невиконаною, а особи, на чию користь вони постановлені, залишаться потенційними заявниками до Європейського суду зі скаргами на порушення їхнього права на виконання рішення протягом розумного строку.

Звертається увага, що відповідно до практики Європейського суду, в разі констатації порушення прав заявника на виконання рішення протягом розумного строку, Європейським судом державу буде зобов’язано, окрім виконання цього рішення, сплатити як  правило, протягом трьох місяців, певну суму відшкодування.

По-друге, положеннями Закону зобов’язано державного виконавця, у разі неможливості виконати рішення про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи, зокрема, спричиненої діями мораторіїв, передати необхідні документи до Державної казначейської служби України. Остання протягом трьох місяців має перерахувати кошти за рішенням суду, в іншому випадку стягувачу буде виплачуватись компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів Державного бюджету України.

У цьому контексті зазначається, що за інформацією, наданою Державною виконавчою службою України, лише протягом 2011 року у зв’язку із дією мораторію, передбаченого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», 77 079 виконавчих документів на суму 6 596 370 579 грн. виконано не було. З огляду на включення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», станом на 31.12.2011 було зупинено виконання за 30 252 виконавчими документами на суму 16 601 462 635 грн.

Враховуючи зазначене, на підставі статті 4 Закону Державна виконавча служба, зокрема, щодо підприємств-боржників, які включені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», має відновити виконавчі провадження, встановити факт наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, та подати до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів. Тобто протягом 2013 року держава буде зобов’язана сплатити заборгованість за виконавчими документами на суму 16 601 462 635 грн. (звертається увага, що вищенаведена статистика охоплює лише частину рішень, виконання яких гарантується державою відповідно до Закону). Для запобігання ситуації покладення на державу надмірного фінансового тягаря необхідно на законодавчому рівні передбачити можливість розстрочення погашення існуючої заборгованості за судовими рішеннями.

Більш того, не вирішення питання щодо погашення вже існуючої заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава, може мати наслідком постановлення Комітетом міністрів Ради Європи рішення, що прийняття Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» тільки частково задовольняє вимоги щодо виконання вищевказаного пілотного рішення Європейського суду.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою цього проекту Закону є забезпечення повного виконання зобов’язань держави за пілотним рішенням Європейського суду у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», а також забезпечення реалізації Закону.

Метою проекту є, по - перше, вирішення питання щодо погашення вже існуючої заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава. Погашення такої заборгованості здійснюватиметься поетапно в черговості встановленій проектом Законом. Розмір бюджетних асигнувань на погашення заборгованості затверджуватиметься Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік. 

По - друге, узгодження положень Закону України «Про виконавче провадження» із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюватиметься Державною казначейською службою України.

У зв’язку з цим проектом передбачається внести відповідні зміни до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає категорію рішень, які підлягають виконанню Державною казначейською службою України.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 12 січня 2012 року, який набирає чинності з 01 січня 2013 року, внесено зміни до Бюджетного кодексу та Закону «Про виконавче провадження», відповідно до яких стягнутий з боржників виконавчий збір належатиме до доходів загального фонду Державного бюджету.

З огляду на те, що рішення судів, боржниками за якими є державні органи, державні підприємства, установи та організації, а також юридичні особи, примусова реалізація майна яких заборонена законом, відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконуються за рахунок коштів Державного бюджету, а саме – бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, стягнення виконавчого збору за такими категоріями рішень є недоцільним. 

Змінами до статей 37 та 39 Закону України «Про виконавче провадження» пропонується врегулювати процедуру зупинення виконавчого провадження на час перебування виконавчого документа в Державній казначейській службі України у випадку, передбаченому статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Проектом Закону передбачається внести зміни також до частини третьої статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» відповідно до яких наявність встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, також визнаватиметься підставою для направлення виконавчого документа до Державної казначейської служби України для виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Необхідність внесення таких змін обумовлена тим, що саме за цією підставою стягувачу повертається виконавчий документ боржником за яким є юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що у разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України.

Проте, відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, мають не лише Державна виконавча служба України, а й головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (для управлінь державної виконавчої служби, які не є юридичними особами) та районні відділи державної виконавчої служби.

До того ж виконавче провадження, за яким стягувачу підлягає виплата коштів Державною казначейською службою України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, може перебувати не лише у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, але й в інших органах державної виконавчої служби відповідно до підвідомчості, визначеної статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, законопроектом передбачається внесення відповідних змін до статей 4 та 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

3. Правові аспекти

Як вже вказувалось вище, необхідність розробки цього проекту Закону пов’язана з тим, що положення чинного національного законодавства та, зокрема, нещодавно прийнятого Закону не в повній мірі забезпечують виконання державою зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та, зокрема, за пілотним рішенням Європейського суду «Юрій Миколайович Іванов проти України».

Так, вказаним Законом не охоплюється гарантування виконання всіх судових рішень за виконання яких відповідно до практики Європейського суду несе відповідальність держава, відтак певна кількість рішень може залишитися невиконаною, що суперечитиме вказаному пілотному рішенню.

У цьому зв’язку потребується законодавче врегулювання погашення заборгованості за визначеною категорією рішень, виконання яких не охоплюється процедурою, встановленою Законом.

Внесення запропонованих цим проектом Закону змін дозволить Україні в повному обсязі виконати зобов’язання, покладені на неї пілотним рішенням Європейського суду в справі «Юрій Миколайович Іванов проти України».

Проект акта стосується прав осіб та відповідає acquis communautaire.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект Закону потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Для реалізації норм проекту Закону необхідно в бюджетній програмі видатків для виплати коштів, присуджених судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава, окрім передбачення коштів на виконання рішень, що ухвалюватимуться судами після набрання чинності Законом, передбачати також кошти на виконання тих рішень, що вже винесені та не виконані в повному обсязі.

Щодо невиплачених коштів за відповідними судовими рішеннями, які проектом Закону визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України, необхідно зазначити, що на цей час суму такої заборгованості встановити об’єктивно неможливо. Це зумовлено, насамперед, тим, що проектом Закону передбачено, що для цілей визначення суми такої заборгованості протягом трьох місяців з дня набрання пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень, мають звернутися до органів державної виконавчої служби з відповідними виконавчими документами. Рішення суду, виконавчі документи за якими у вказаний строк подано не буде, вважатимуться виконаними. Відтак, тільки зі спливом вказаного строку органи державної виконавчої служби матимуть змогу встановити суму коштів, що необхідна для виплати вказаної заборгованості.     

Як уже вказувалось вище, забезпечення державою виплати коштів за вказаною категорією рішень надасть можливість усунути підставу для звернення стягувачів до Європейського суду за захистом свого права на виконання таких рішень. Відтак, передбачення необхідних коштів на виконання відповідних рішень надасть можливість скоротити витрати державного бюджету України на виплату відшкодування за рішеннями Європейського суду.   

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, погоджено із зауваженнями Міністерством фінансів України та Міністерством соціальної політики України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.

11. Прогноз результатів

Прийняття цього проекту Закону дозволить у повному обсязі виконати пілотне рішення Європейського суду «Юрій Миколайович Іванов проти України» в частині усунення системної проблеми невиконання рішень суду, за виконання яких відповідальність несе держава. Виконання в цій частині вказаного рішення Європейського суду усуне підставу для звернення осіб до Європейського суду з відповідними скаргами проти України.

Крім цього, прийняття проекту Закону сприятиме узгодженню положень Закону України «Про виконавче провадження» із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Міністр юстиції                                           Олександр Лавринович

___ ____________ 2013 р.

 Висновок комітету 15.05.2013

 До реєстр. № 2399 від 26.02.2013р.

 ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя розглянув на своєму засіданні 15 травня 2013 р. (протокол № 7) проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень (реєстр. № 2399 від 26.02.2013р.), поданий Кабінетом Міністрів України.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України „Про виконавче провадження” та „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, які спрямовані на забезпечення повного виконання зобов’язань держави за пілотним рішенням Європейського суду з прав людини у справі „Юрій Миколайович Іванов проти України”. Зазначеними змінами вирішується питання щодо поетапного погашення заборгованості за судовими рішеннями, відповідальність за виконання яких несе держава, а також узгоджуються між собою положення названих законів.

Слід зазначити, що у Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України та Вищого господарського суду України зміст проекту зауважень та пропозицій не викликав.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підтримав даний законопроект з урахуванням деяких зауважень та поправок. Зокрема, за висновком цього суду, суперечливим є зміст абзацу п’ятого пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, яким в редакції проекту встановлено випадки, коли рішення суду про стягнення коштів та виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є суб’єкти, визначені частиною першою статті 2 Закону, вважаються виконаними. Цей абзац не відповідає правилам виконання судових рішень. Так, у випадку, якщо особа звернулася з вимогою про стягнення коштів у порушення строків, встановлених абзацами другим і третім цього пункту, вона втрачає право на вищезазначене стягнення, однак такі рішення не можуть вважатися виконаними, оскільки у цьому випадку вони фактично не є такими, а особа, на чию користь вони постановлені, залишається потенційним заявником до Європейського суду з прав людини зі скаргою на порушення її права на виконання рішення протягом розумного строку.

Інститут законодавства Верховної Ради України вважає, що представлений проект спрямований на вдосконалення процедури виконання судових рішень в України, а положення проекту не викликають принципових заперечень щодо їх схвалення на законодавчому рівні. Однак, зауважує, що строк подання до органу державної виконавчої служби виконавчих документів про стягнення коштів за відповідними рішеннями суду, винесеними до набрання чинності цим Законом, протягом трьох місяців з дня набрання чинності пунктом 3 розділу ІІ Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” є надто стислим з огляду на можливі об’єктивні перешкоди у поданні документів для виконання (тривале перебування стягувача на лікуванні, у закордонному відрядженні тощо).

За висновком Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, запропоновані зміни надають можливість узгодження законодавства України щодо виконання судових рішень та вирішення проблемних питань невиконання рішень суду, за виконання яких відповідальність несе держава, в контексті зобов’язань України перед європейською спільнотою і міжнародних стандартів виконавчого провадження.

Національна академія правових наук України загалом оцінюючи позитивно положення проекту, які є доцільними, не вбачає правильним і потрібним запровадження черговості погашення заборгованості. Зокрема, не визначено критерій, за яким заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з пенсійними та соціальними виплатами, віднесено до другої черги, а також не встановлено термін, коли буде визначатися черговість погашення заборгованості (місяць, квартал, півріччя, рік).

Національний університет „Одеська юридична академія” вважає, що законопроект потребує доопрацювання щодо положень пункту 3 Розділу ІІ Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, який пропонується додати у вищезазначений Закон, адже положення цього нового пункту не спрямовані на гарантування державою виконання судових рішень. Інші положення проекту підтримані.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених цим Управлінням зауважень і пропозицій.

На думку Комітету, зауваження відповідних органів заслуговують на увагу та у разі прийняття даного законопроекту в першому читанні за основу слушні із цих положень можуть бути враховані при доопрацюванні його до другого читання.

Враховуючи викладене, Комітет з питань верховенства права та правосуддя вирішив рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в першому читанні за основу.

Доповідачем з цього питання на засіданні Верховної Ради України від Комітету визначено народного депутата України Шпенова Д.Ю.

Відповідні матеріали додаємо.

Просимо розглянути.

Голова Комітету                                                          С.Ківалов

Результат розгляду  : Прийнято за основу

РЕЗУЛЬТАТИ  ПОІМЕННОГО  ГОЛОСУВАННЯ

№ 13   від  05.09.2013 12:53:33     (3 сесія  7 скликання)

Поіменне голосування  про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень (№2399) - за основу

За - 340   Проти - 34   Утрималися - 1   Не голосували - 33   Всього - 408

Рішення прийнято

Фракція Партії регіонів у Верховній Раді України Кількість депутатів - 208 За - 192   Проти - 0   Утрималися - 0   Не голосували - 10   Відсутні - 6
Азаров О.М.	За	Аркаллаєв Н.Г.	За
Атрошенко В.А.	За	Баграєв М.Г.	За
Байсаров Л.В.	За	Балицький Є.В.	За
Бандуров В.В.	За	Барвіненко В.Д.	За
Бахтеєва Т.Д.	Відсутня	Безбах Я.Я.	За
Бережна І.Г.	За	Березкін С.С.	За
Білий О.П.	Відсутній	Біловол О.М.	За
Благодир Ю.А.	За	Близнюк А.М.	За
Бобков О.М.	За	Бобов Г.Б.	За
Богословська І.Г.	За	Богуслаєв В.О.	Не голосував
Бойко В.С.	За	Бондар В.В.	За
Бондаренко О.А.	За	Борт В.П.	За
Боярський Ю.І.	За	Брайко С.Б.	За
Буряк С.В.	За	Бутківський В.В.	За
Бушко І.І.	За	Васадзе Т.Ш.	За
Васильєв Г.А.	За	Васильєв О.А.	За
Ващук К.Т.	За	Вечерко В.М.	За
Волков О.А.	Відсутній	Волков О.М.	За
Воропаєв Ю.М.	За	Гайдош І.Ф.	За
Герега О.В.	За	Гержов Ю.І.	За
Герман Г.М.	За	Гєллєр Є.Б.	За
Гіршфельд А.М.	За	Глазунов С.М.	За
Гончаров А.Д.	За	Горіна І.А.	За
Горохов С.О.	За	Гриневецький С.Р.	За
Груба Г.І.	За	Грушевський В.А.	За
Гузенко К.О.	За	Дейч Б.Д.	За
Демидко В.М.	За	Демішкан В.Ф.	За
Демянко М.І.	За	Денисенко А.П.	За
Деркач А.Л.	Відсутній	Джига М.В.	За
Дзоз В.О.	За	Дмитрук М.І.	За
Добкін Д.М.	За	Долженков О.В.	За
Дудка В.В.	За	Дудка О.І.	За
Дунаєв С.В.	За	Єгоров О.М.	За
Єдін О.Й.	За	Єфремов О.С.	За
Жванія Д.В.	За	Жеребнюк В.М.	За
Жук М.В.	За	Журавський В.С.	За
Задорожний В.К.	За	Зарубінський О.О.	За
Зац О.В.	За	Звягільський Ю.Л.	За
Зубик В.В.	За	Іванющенко Ю.В.	Не голосував
Ільюк А.О.	За	Іоффе Ю.Я.	За
Калетнік Г.М.	За	Кальцев С.Ф.	За
Калюжний В.А.	За	Карташов Є.Г.	За
Кацуба В.М.	За	Кацуба С.В.	За
Кий С.В.	Не голосував	Ківалов С.В.	За
Кінах А.К.	За	Кіссе А.І.	За
Клімов Л.М.	За	Клюєв С.П.	За
Коваль О.І.	За	Ковач В.І.	За
Козуб О.А.	За	Колесніков Б.В.	За
Колесніченко В.В.	За	Корж П.П.	За
Коржев А.Л.	За	Крук Ю.Б.	За
Кузьменко С.А.	За	Кузьмук О.І.	За
Кулініч О.І.	За	Кунченко О.П.	За
Куровський І.І.	За	Ландик В.І.	За
Ланьо М.І.	За	Левченко М.О.	За
Лелюк О.В.	За	Литвинов Л.Ф.	За
Лук’янов В.В.	За	Льовочкіна Ю.В.	За
Любоненко Ю.В.	За	Лютікова В.І.	За
Макеєнко В.В.	За	Малишев В.С.	Не голосував
Мальцев В.О.	За	Марков І.О.	За
Мартовицький А.В.	За	Матвієнков С.А.	За
Медяник В.Ю.	За	Мельник С.А.	За
Мельниченко В.В.	За	Мельничук Л.Ю.	За
Мирний І.М.	За	Мироненко М.І.	За
Мисик В.Ю.	За	Мірошниченко Ю.Р.	За
Молоток І.Ф.	За	Момот О.І.	За
Морозенко Є.В.	Не голосував	Москаленко Я.М.	За
Мошак С.М.	За	Мураєв Є.В.	За
Мхітарян Н.М.	За	Наконечний В.Л.	За
Нетецька О.А.	За	Нечаєв О.І.	За
Ничипоренко В.М.	За	Новинський В.В.	Відсутній
Олійник В.М.	За	Омельченко В.П.	За
Омельянович Д.С.	За	Онищенко О.Р.	Не голосував
Опанащенко М.В.	За	Остапчук В.М.	За
Павлов К.Ю.	За	Парасків О.Д.	За
Пехов В.А.	За	Пилипенко В.П.	За
Писаренко В.В.	За	Пінчук А.П.	За
Повалій Т.М.	За	Поляков В.Л.	За
Поляченко Ю.В.	Не голосував	Пономарьов А.В.	За
Пономарьов О.С.	За	Попеску І.В.	За
Пресман О.С.	За	Пригодський А.В.	За
Продивус В.С.	За	Пшонка А.В.	За
Развадовський В.Й.	За	Риженков О.М.	За
Рудьковський М.М.	Не голосував	Сальдо В.В.	За
Самойленко Ю.П.	За	Святаш Д.В.	За
Селіваров А.Б.	За	Семенюк А.О.	За
Сігал Є.Я.	За	Скубашевський С.В.	За
Смітюх Г.Є.	За	Солошенко М.П.	За
Сорока М.П.	За	Стоян О.М.	За
Струк В.О.	За	Ступак І.І.	За
Сухий Я.М.	За	Табачнік Я.П.	За
Тедеєв Е.С.	За	Тихонов В.М.	За
Тігіпко С.Л.	За	Труханов Г.Л.	За
Турманов В.І.	За	Фабрикант С.С.	За
Федоряк Г.Д.	За	Фельдман О.Б.	Не голосував
Фурсін І.Г.	За	Хмельницький В.І.	За
Хомутиннік В.Ю.	За	Царьов О.А.	За
Циркін І.М.	За	Чертков Ю.Д.	Відсутній
Чечетов М.В.	За	Чуб В.Є.	За
Шаблатович О.М.	За	Шаповалов Ю.А.	За
Шаров І.Ф.	За	Шатворян В.Г.	За
Шенцев Д.О.	За	Шипко А.Ф.	За
Шкіря І.М.	За	Шпенов Д.Ю.	За
Шуфрич Н.І.	Не голосував	Щербань А.В.	За
Янукович В.В.	За	Яценко А.В.	За
Фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді України Кількість депутатів - 92 За - 61   Проти - 1   Утрималися - 1   Не голосували - 19   Відсутні - 10
Абдуллін О.Р.	За	Аваков А.Б.	За
Андрієвський Д.Й.	За	Апостол М.В.	За
Ар’єв В.І.	Відсутній	Бойко В.Б.	За
Бондаренко В.Д.	За	Бондарєв К.А.	Відсутній
Бригинець О.М.	Не голосував	Бриченко І.В.	За
Бурбак М.Ю.	За	Васюник І.В.	За
Вознюк Ю.В.	За	Гладій В.І.	За
Головко В.А.	За	Гриневич Л.М.	За
Гриценко А.С.	За	Данілов В.Б.	Не голосував
Денісова Л.Л.	Не голосувала	Деревляний В.Т.	За
Джемілєв М. .	Не голосував	Дзензерський Д.В.	Відсутній
Дирів А.Б.	За	Донець Т.А.	За
Дубіль В.О.	Не голосував	Дубовой О.Ф.	Не голосував
Ємець Л.О.	Не голосував	Забзалюк Р.О.	Не голосував
Зубко Г.Г.	За	Іванчук А.В.	За
Ілик Р.Р.	За	Кальченко В.М.	За
Катеринчук М.Д.	За	Кириленко В.А.	За
Кириленко І.Г.	За	Княжицький М.Л.	За
Князевич Р.П.	За	Кожем’якін А.А.	За
Кондратюк О.К.	За	Королюк В.А.	За
Котеляк Л.Л.	За	Кубів С.І.	За
Кужель О.В.	Відсутня	Купрейчик І.В.	Не голосувала
Курпіль С.В.	За	Кучерук М.Г.	Проти
Лукашук О.Г.	За	Лук’янчук Р.В.	Не голосував
Лунченко В.В.	За	Луценко І.С.	За
Ляпіна К.М.	За	Мартиненко М.В.	За
Медуниця О.В.	За	Москаль Г.Г.	Відсутній
Немиря Г.М.	За	Одарченко Ю.В.	Не голосував
Оробець Л.Ю.	Відсутня	Павелко А.В.	За
Павловський А.М.	Відсутній	Пазиняк В.С.	За
Парубій А.В.	За	Пашинський С.В.	Не голосував
Петренко П.Д.	За	Пишний А.Г.	За
Полочанінов В.Г.	Відсутній	Сас С.В.	Не голосував
Сенченко А.В.	За	Сергієнко Л.Г.	Відсутній
Сікора О.М.	За	Слюз Т.Я.	За
Соболєв С.В.	За	Стець Ю.Я.	Відсутній
Стойко І.М.	Не голосував	Сушкевич В.М.	Не голосував
Тарасюк Б.І.	Не голосував	Терьохін С.А.	Не голосував
Томенко М.В.	Не голосував	Турчинов О.В.	За
Фаєрмарк С.О.	За	Федорук М.Т.	За
Федорчук Я.П.	За	Фищук О.Г.	Не голосував
Хміль М.М.	За	Чорноволенко О.В.	За
Швець В.Д.	За	Шевченко А.В.	За
Шкварилюк В.В.	За	Шлемко Д.В.	За
Шульга В.П.	За	Яворівський В.О.	Утримався
Ярема В.Г.	За	Яценюк А.П.	За
Фракція Політичної партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" Кількість депутатів - 42 За - 34   Проти - 0   Утрималися - 0   Не голосували - 1   Відсутні - 7
Аверченко С.М.	За	Агафонова Н.В.	За
Бєлькова О.В.	За	Ванзуряк Р.С.	За
Геращенко І.В.	За	Гінка Я.Я.	За
Гурвіц Е.Й.	За	Дубневич Я.В.	За
Іонова М.М.	За	Іщенко В.О.	Відсутній
Каплін С.М.	За	Карпунцов В.В.	За
Кличко В.В.	Не голосував	Ковальчук В.А.	За
Корнійчук О.О.	За	Куніцин С.В.	За
Куренной В.К.	За	Кутовий Т.В.	Відсутній
Матіос М.В.	За	Мочков О.Б.	За
Наливайченко В.О.	За	Негой Ф.Ф.	За
Новак Н.В.	За	Павленко Р.М.	За
Паламарчук М.П.	Відсутній	Палатний А.Л.	Відсутній
Пацкан В.В.	За	Пинзеник В.М.	За
Побер І.М.	За	Продан О.П.	За
Путілов А.С.	Відсутній	Раупов Р.Б.	За
Різаненко П.О.	За	Розенко П.В.	Відсутній
Романюк Р.С.	За	Рябікін П.Б.	За
Савчук Ю.П.	За	Сольвар Р.М.	За
Ткачук Г.В.	За	Чернега Р.Т.	За
Чугунніков В.С.	За	Чумак В.В.	Відсутній
Фракція Всеукраїнське об'єднання "Свобода" Кількість депутатів - 36 За - 32   Проти - 0   Утрималися - 0   Не голосували - 0   Відсутні - 4
Бенюк Б.М.	Відсутній	Блавацький М.В.	Відсутній
Бублик Ю.В.	За	Вітів А.М.	За
Гелевей О.І.	Відсутній	Головко М.Й.	За
Зелик Р.Б.	За	Іллєнко А.Ю.	За
Кайда О.П.	За	Кириленко П.В.	За
Кривецький І.І.	За	Леонов Е.В.	Відсутній
Мартинюк Л.С.	За	Марцінків Р.Р.	За
Махніцький О.І.	За	Мельник Є.І.	За
Мирний О.Б.	За	Михальчишин Ю.А.	За
Мірошниченко І.М.	За	Міщенко А.М.	За
Мохник А.В.	За	Осуховський О.І.	За
Панькевич О.І.	За	Сабій І.М.	За
Сех І.І.	За	Сиротюк О.М.	За
Сиротюк Ю.М.	За	Сич О.М.	За
Тягнибок А.Я.	За	Тягнибок О.Я.	За
Фаріон І.Д.	За	Ханенко С.М.	За
Черняков В.В.	За	Швайка І.О.	За
Шевченко О.О.	За	Янків І.Т.	За
Позафракційні Кількість депутатів - 33 За - 21   Проти - 1   Утрималися - 0   Не голосували - 3   Відсутні - 8
Балога В.І.	За	Дерев’янко Ю.Б.	За
Доній О.С.	За	Єремеєв І.М.	За
Жеваго К.В.	Відсутній	Заболотний Г.М.	За
Івахів С.П.	За	Калєтнік І.Г.	Проти
Канівець О.Л.	За	Кошулинський Р.В.	За
Кравчук В.П.	За	Купчак В.Р.	Відсутній
Кутовий В.Г.	За	Лабазюк С.П.	Відсутній
Лабунська А.В.	За	Литвин В.М.	За
Ляшко О.В.	Не голосував	Мартиняк С.В.	Не голосував
Миримський Л.Ю.	Відсутній	Міщенко С.Г.	За
Мошенський В.З.	За	Немілостівий В.О.	За
Палиця І.П.	Відсутній	Петьовка В.В.	За
Порошенко П.О.	Відсутній	Рибак В.В.	За
Рибаков І.О.	За	Скосар І.Є.	Не голосував
Стаднійчук Р.В.	За	Табалов А.О.	За
Табалов О.М.	Відсутній	Тимошенко В.А.	За
Чудновський В.О.	Відсутній
Фракція Комуністичної партії України Кількість депутатів - 32 За - 0   Проти - 32   Утрималися - 0   Не голосували - 0   Відсутні - 0
Алексєєв І.В.	Проти	Бабич В.В.	Проти
Байдюк Л.М.	Проти	Баландін С.В.	Проти
Бідьовка В.А.	Проти	Борита О.В.	Проти
Буховець О.Ю.	Проти	Герасимчук М.І.	Проти
Голуб О.В.	Проти	Гончаров С.В.	Проти
Гордієнко С.В.	Проти	Губар В.І.	Проти
Дзарданов М.С.	Проти	Дорохов А.М.	Проти
Зубчевський О.П.	Проти	Калетник О.М.	Проти
Кілінкаров С.П.	Проти	Кудря В.І.	Проти
Левченко О.В.	Проти	Мармазов Є.В.	Проти
Мартинюк А.І.	Проти	Матвєєв В.Г.	Проти
Михайленко О.Д.	Проти	Парубок О.Н.	Проти
Присяжнюк О.А.	Проти	Самойленко В.П.	Проти
Симоненко П.М.	Проти	Скарбовійчук Р.В.	Проти
Спіріна І.Д.	Проти	Топалов С.В.	Проти
Цибенко П.С.	Проти	Шугало Р.В.	Проти

ИСТОЧНИК :http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2399&skl=8

ЮМ.
АЗАРОВ