Зазначене рішення викликало доволі жваве обговорення у чорнобильському середовищі, на деяких інтернет-сайтах з’явилися доволі «революційні» публікації з критикою нашого основного чорнобильського закону - № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також з пропозиціями ревізувати діяльність найбільш масової чорнобильської організації- «Союзу Чорнобиль України».
Вважаю за необхідне дати певні пояснення з цих питань, оскільки деякі новації, що пропонуються авторами згаданих публікацій, містять негативний руйнівний потенціал для всієї системи захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Наприклад, в публікації від 18.06.2014 року, розміщеній на сайті «Ми чорнобильці», стверджується, що закон № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був прийнятий Верховною Радою УРСР в 1991 році «з якихось примх законодавця…», що «написаний він, відверто кажучи, недолуго…», що «він в більшості є путами, які не дозволяють потерпілим захищати свої права…, дозволяє знущатися з людей…, ставить більше питань, ніж їх вирішує» і т.і. З усього цього пересічний читач може зробити висновок, що у всіх негараздах чорнобильців винен основний чорнобильський Закон № 796.
Як один з авторів згаданого Закону № 796, вважаю принизливим виправдовуватись. Скажу лише, що з’явився він не «з якихось примх законодавця», а у зв’язку з нагальною необхідністю законодавчо захистити права 3,5 млн. грн., які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зараз, за статистикою, в Україні 2,2 млн. постраждалих). Автором одного з двох законопроектів, які були покладені в основу цього Закону, був саме «Союз Чорнобиль України». Критичні висловлювання на адресу цього Закону доводиться чути не вперше. Якщо це робиться з метою підготувати чорнобильську громадськість до знищення Закону і остаточного руйнування у такий спосіб системи захисту українських чорнобильців – тоді дії авторів таких публікацій стають зрозумілими. Хто замовляє такий сценарій – не так вже й важно.
Якщо ж автори публікацій щиро бажають допомогти чорнобильцям, пропоную їм зосередити свої зусилля не на руйнації Закону № 796 (для цього великих інтелектуальних зусиль не потрібно), а на підготовці нового, більш сучасного, більш досконалого закону, який би ефективніше захищав всіх постраждалих. Після обговорення і схвалення такого законопроекту чорнобильською громадськістю, позитивного голосування у Верховній Раді України і підписання Главою держави, «недолугий» (на думку авторів публікацій) Закон № 796 втратить свою чинність. Це – конструктивний шлях. Звичайно, він потребує неабияких зусиль, але саме такий шлях може принести користь людям.
Таку ж пораду хочу дати й ініціаторам термінового внесення змін до Статуту ВГОІ «Союз Чорнобиль України». Треба передусім чесно назвати кінцеву мету таких змін. Якщо мається на меті зробити Всеукраїнську громадську організацію інвалідів «Союз Чорнобиль України» недієздатною, такою, що не має власної позиції з найбільш гострих питань захисту постраждалих, фактично підпорядкованою багатьом іншим громадським організаціям, створеним останнім часом з метою захисту інтересів лише певних осіб, а не всіх категорій чорнобильців, то про це треба відверто й сказати. Але така мета не принесе користі ні чорнобильському руху, ні справі захисту законних прав і інтересів осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Безперечно, координація діяльності чорнобильських громадських організацій завжди була і залишається нагальним завданням їхніх лідерів і керівних органів. Але неприпустимо таку співпрацю підміняти намаганням підпорядкувати найбільш масову, найбільш потужну громадську організацію для обслуговування інтересів окремих осіб, а не всіх категорій українських чорнобильців.
Віце-президент
Комментариев нет:
Отправить комментарий