Основна проблема Конституції України в тому, що вона існує на папері,
абсолютно окремо від народу України, і ніяким чином не виконується,
тобто не забезпечується для більшості громадян нашої держави.
В ній красиво прописано багато корисних речей. І за наявності доброї волі влади та вищих посадових осіб влади, саме ця Конституція могла б забезпечити швидкий розвиток держави. Наприклад, в Статті 22 Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
В ній красиво прописано багато корисних речей. І за наявності доброї волі влади та вищих посадових осіб влади, саме ця Конституція могла б забезпечити швидкий розвиток держави. Наприклад, в Статті 22 Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». При цьому в житті ми бачимо, все нові і нові категорії громадян позбавляються реальної підтримки та соціального захисту, хоча закони їм таке право надають.
Це і окремі категорії інвалідів, як афганці, чорнобильці. Показову розправу державні чиновники продемонстрували на дітях війни, коли вони масово почали вигравати суди. Але на етапі пред’явлення судових рішень до виконання держава, через той же уряд і відповідних чиновників на місцях, сказала, що нічого їм платити не буде. При цьому Конституція на папері захищає і гарантує їх права.
В Статті 24: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Але ми бачимо, як явні злочинці уникають притягнення їх до покарання за конкретні небезпечні злочини, а невинних людей притягають до відповідальності.
Права бідної людини і багато в сучасній Україні відрізняються також, як велосипед відрізняється від реактивного літака, який може собі купити той же багач. Який і купляє прокурорів, міліцію, суддів, та будь-кого, від кого залежить доля цього багача.
Як це не дивно, але попри дуже красивих слів в Конституції, людині в Україні забороняється мати національність і чинна Конституція це питання не вирішила, Ось чому при владі, бізнесі, на естраді, в науці, торгівлі та всіх теплих і забезпечених місцях переважно сидять представники лише однієї меншини.
Ви сьогодні ніде не можете отримати документ про національність ваших дітей, онуків та інших рідних і близьких, які народилися після 1992 року. Чинна Конституція не дала визначення корінним народам, а саме які нації та національності до них належать. Це наслідок заборони національності, яка встановлена поза Конституції.
В Конституції вже 17 років міститься положення про народних засідателів та судів присяжних в судах, але в житті цього немає, бо це невигідно владі і тим багатіям, які є фактичними господарями всіх нас.
В Конституції написано, що в Україні є національна валюта гривня, а фактично економіку України знищує величезна маса нічим не забезпеченої фальшивої валюти – американський долар. Саме через обіг американського долару в Україні грабують наш народ і людей тримають в процентному рабстві.
Я особисто вважаю недоцільним робити тут плач Ярославни і витрачати час на перерахунок, як у нас все погано. Недоцільно також і критикувати роботу тієї Конституційної комісії, яку зараз очолює зрадник інтересів українського народу пан Леонід Кравчук, екс-президент України. Ця комісія хоч і обіцяє восени цього року представити готовий проект змін до Конституції, чи навіть проект Нової Конституції, але в принципі, ні ці зміни, ні нова Конституція, яку вони запропонують, не влаштовує переважну більшість громадян України.
Вкрай важливо роз’яснити людям те, а що ж можливо і що саме потрібно більшості народу України вимагати для забезпечення своїх невід’ємних прав.
В Конституцію терміново потрібно внести положення ПРО НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ раніше приватизованих об’єктів всенародної власності, бо через обман приватизації 90-х років компартійна номенклатура, які є агентами всесвітнього капіталу, відібрала в народу України підприємства, заводи, фабрики, колгоспи, радгоспи. І зразу ж їх закрили, верстати, обладнання вирізали, здали на металобрухт. Людей позбавили не тільки роботи, а можливості мати хліб і жити. Країну наводнили імпортом, знищивши національного товаровиробника.
Раз так, цей обман викрито, ми зрозуміли, що трапилося, то треба негайно до Конституції включено положення про НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ раніше приватизованих підприємств та заводів. Тим більше, що світовий досвід багатьох країн про це свідчить.
Далі – ЗЕМЛЯ. Це єдине, за рахунок чого ми ще маємо свободу від ошийника та ланцюга, на який нас і всі наступні покоління, як рабів, кінцево посадять, якщо не заборонити через конституцію продаж у приватну власність і приватизацію земель, як сільгосппризначення, так і лісового, водного, заповідного фондів. Земля, як дар Божий людству, не може бути товаром та вільно куплятися і продаватися. Інакше вона попаде в руки тим, хто вже відібрав в нас підприємства, заводи, фабрики.
Явно злочинна Верховна Рада минулого скликання вже затвердила і їх однопартійний діючий президент підписав Закон «Про ринок земель». Цим все зроблено, щоб землю можна було продавати, плануючи загнати в рабство всесвітньому капіталу в особі Ротшильдів, Морганів, Дюпонів, Рокфеллерів цілю державу з десятками мільйонів людей. Але поки ще два роки буде діяти так званий мораторій на продаж земель.
І тому цей час не потрібно згаяти. До змісту Конституції вже негайно потрібно вносити зміни про створення в Україні «Українського національного земельного фонду», який від імени всього українського народу, буде основним недержавним землевласником в Україні.
В Україні повинен бути заборонений продаж сільгосподарських земель, а дозволено лише передавати землю у довготривалу оренду не довше ніж на 49 років. При цьому орендар зобов’язаний забезпечити обробку орендованої землі. Саме так в Білорусії, Ізраїлі та багатьох інших країнах, які не хочуть руйнації свого аграрного сектора і голоду на своїй території.
Народу України потрібен «Український національний земельний фонд», задля захисту його національних стратегічних інтересів та національної безпеки держави.
Ще через Конституцію України, як, наприклад, нещодавно зробили в Ісландії, заборонити діяльність закордонних банків та ходіння іноземної валюти, зокрема, долара та євро! В Україні повинен бути лише один Національний банк і мережа ощадкас по всій країні, які здійснюють операції виключно з національною валютою – гривнею.
Також не потрібно жартувати зі здоров’ям нації і давати можливість олігархам легко наживатися за рахунок деяких національних традицій чи поганих звичок деякої частини населення.
Як і в ряді цивілізованих країн, в Україні потрібно через Конституцію встановити державну монополію на виробництво і продаж спирту, горілки та тютюнових виробів, високі акцизи на продаж споживачам вина та пива. В такому разі мільярди гривень можна направити на підтримку галузі медицини, охорони здоров’я та спорту, особливо серед дітейчерез Конституцію потрібно раз і назавжди заборонити ігорний бізнес.
І ще, мабуть найголовніше. Треба у влади відібрати можливість шахраювати волею народу на кожних виборах. Потрібно, замість суцільно таємних, ввести альтернативні вибори. Це коли за бажанням виборця ця людина за своїм вибором може голосувати або таємно, або відкрито, отримуючи довідку про це з печаткою виборчої дільниці та маючи можливість результат свого відкритого голосування побачити у Відкритому Електоронному РЕЄСТРІ ГОЛОСУВАНЬ на Всеукраїнському сайті Центрвиборчкому.
А працівникам державних і комунальних закладів, підприємств, службовцям армії, правоохоронних органів, державних органів можна залишити право голосувати таємно, уникнувши ситуації тиску на них з боку адміністрації і влади. Про це записати в Конституції і законі про вибори. Тоді зразу стане відчутним зовсім інша якість влади.
Народний депутат ІІ-го та ІІІ-го
скликань Верховної Ради України
Сергій Кириченко
Комментариев нет:
Отправить комментарий