Довідки від Прасолова гірші від довідок від Лукаш.Рішення АМКУ по тендеру на будівництво у Чорнобильській зоні

Тендер на будівництво поряд з селом Буряківка комплексу для переробки та захоронення радіоактивних відходів з Чорнобильської зони (кодова назва «Вектор») очікуваною вартістю близько 78 млн грн. подарував дані, які будуть цікавими для тих, хто грає у тендерні ігри з державою.

По-перше, будівельникам у зоні відчуження не вдалось з’їхати на закон про захист персональних даних.

По-друге, вимога замовника принести довідку, що ти не банкрут, може призвести до проблем з проведенням тендеру.

Все це витікає з рішення колегії АМКУ від 12 серпня по скарзі ПрАТ «Енергопромінвест» на дискримінаційні вимоги, встановлених ДСП з управління капітальним будівництвом зони відчуження.

Будівельники вирішили, що вимога надати замовнику інформацію про наявність працівників відповідної кваліфікації  із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові та інформацію про перевірку знань (№ посвідчення та термін дії) – це є порушенням закону про персональні дані. Мовляв, якщо фізособа не дає своєї згоди на розкриття цих даних, то для того хто розкрив законом передбачена відповідальність.

Однак АМКУ погодився з замовником, який знехтував цими нюансами. Мовляв, для роботи у зоні відчуження потрібні спецдозволи, знання стандартів з ядерної та радіаційної безпеки. Також у рішенні АМКУ йдеться за те, що скаржник не довів, що вимога про надання даних про працівників порушує права учасника торгів. Відтак у цій частині скаргу було відхилено.

Хоча є один нюанс. Скаргу відхилили через нюанси, пов’язані з роботою у Чорнобильській зоні відчуження. Однак якщо подібна вимога буде до будівельників якого-небудь дитсадка у Криму чи школи в Запоріжжі, то у противної сторони не буде підкріплення з боку спеціальної «чорнобильської» нормативи.

Програвши по цьому пункту «Енергопромінвест» все рівно добився того, щоби замовник все-таки прибрав іншу вимогу, а відтак і затягнув тендер вже на два місяці.  

Мова йде про другий пункт скарги.

Замовник бажав отримати довідку «що ти не банкрут», виданої держпідприємством «Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства» Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Скаржник же вважав, що ця інформація і так є у довідках  з Єдиного реєстру підприємців, тож немає ніякого сенсу звертатись за папірцем ще до однієї структури. І АМКУ з цим погодився, пославшись на положення про Міністерство юстиції, яке є головним органом з питань банкрутства, а відтак є держателем Єдиної базу даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

На нашу думку, останній пункт цілком справедливо вказав на стару проблему української держави – вона постійно плодить якісь органи, які з кожним роком все більше і більше зв’язують бізнес бюрократичними тенетами. Тобто маємо справу з дармоїдством. А з ним, як виявилось на прикладі «Енергопромінвесту», можна боротись.

 Весь текст рішення АМКУ тут.

Источник : http://nashigroshi.org/