Не Божий, але Європейський

Європейський суд знаходиться у Страсбурзі (Франція) у Палаці прав людини, тому ще його називають «Страсбурзьким». По-суті, це остання судова інстанція, куди можуть звернутися громадяни країн Ради Європи з приводу захисту своїх прав. Вищої судової інстанції просто не існує, пише газета "Взаимопомощь".

Автору цих рядків пощастило спілкуватися з людиною, котра знає про Європейський суд все.

Киянин Юрій Зайцев п'ять років (2005-2010) офіційно представляв в Євросуді інтереси України. Не будемо цього замовчувати, Зайцев відстоював у Страсбурзі державні інтереси, тобто виступав проти заявників (своїх же співгромадян-українців), намагаючись довести, що їх претензії безпідставні і в Україні права не порушуються. Через це Зайцева можна недолюблювати, але в будь-якому разі цю посаду комусь необхідно було обіймати.

Згідно з даними 2009 року, за кількістю звернень громадян до Європейського суду Україна посідає третє місце (приблизно 10 тис. звернень на рік або 8,4 відсотка від загальної кількості звернень). На першому місці - Росія (33,55 тис. або 28,1%), на другому - Туреччина (13,1 тис. або 11%), на четвертому - Румунія (9,8 тис. або 8,2%).

За словами Юрія Зайцева, на момент його перебування у Страсбурзі заяви українців переважно стосувалися заборгованостей із виплати зарплат, "чорнобильських", оздоровчих освітянам.

Які справи розглядає Європейських суд?

Відповідь на це питання і проста, і складна одночасно. Усі справи, що стосуються випадків порушення прав людини, що закріплені в Європейській конвенції з прав людини. (У таблиці зазначені основні з цих прав).

Але не все, що ми вважаємо порушенням наших прав, насправді є таким. Часто-густо ми плутаємо поняття "порушення прав" з поняттям "несправедливість".

Щоб було зрозуміліше, наведемо приклад. Приміром, компенсація за понаднормову працю. "Часто я вимушена залишатися на роботі після завершення трудового дня, - говорить діловод Людмила. - Іноді залишаюся з власної ініціативи, щоб не "запускати" документацію, іноді - про це просить керівництво. В той же час ніякої доплати за таку "переробку" я не отримую". Ну що тут можна сказати? Людмила справедливо скаржиться на своє життя, але… порушення прав тут немає. (Звірте ситуацію з каталогом прав у кінці статті). Адже Людмилу ніхто не запирає на ключ, що могло б кваліфікуватися як "право на свободу", ніхто не змушує працювати під дулом пістолета, що могло б кваліфікуватися як "право на життя" або "заборона рабства". Наведений приклад - несправедливість, але не порушення прав.

Також несправедливістю, наприклад, можна назвати і втрату роботи через закриття підприємства. Прикро, несправедливо, але - в межах правового поля.

Тоді чому ж у Страсбурзі така велика кількість справ з приводу невиплати зарплат, "чорнобильських", оздоровчих? Адже і тут, по-суті, має місце несправедливість, а не порушення прав. Такі факти несправедливості до Євросуду йдуть "під соусом" шостої статті Конвенції "Право на справедливий суд". Тобто, маючи заборгованість, людина звертається з приводу її погашення до національних судів, а коли виконання цих судових рішень пробуксовує - пише до Європейського суду. Позиція Страсбурга в даному аспекті - якщо рішення національного суду не виконується, то це зводить нанівець саме судове рішення, нівелює його. Якщо маєте таку ситуацію - звертайтеся до Євросуду без роздумів.

Близько 70 відсотків звернень українців до Європейського суду надходить саме з приводу порушення права на справедливий суд.

- Якось один чоловік придбав дешевий радіоприймач, щось там за 20 гривень, - розповідає Юрій Зайцев. - Наступного дня прилад згорів. Чоловік звернувся по гарантії до сервісного центру, але ремонтувати приймач відмовилися, аргументуючи, що товар малоцінний і не передбачає тривалого терміну експлуатації. Ну, щось таке: "Ой, що сьогодні двадцять гривень? Не ганьбіться, підіть купіть ще один!" Чоловік звернувся з даного приводу до районного суду, рішення було на його користь, але і після цього прилад ніхто ремонтувати не став. Потім було звернення до апеляційного суду, Вищого суду України, і потім - до Європейського. У підсумку, покупець радіоприймача справу виграв та одержав 20 гривень компенсації за радіоприймач та ще 1000 гривень - в якості моральної компенсації.

Такий же шлях проходять і люди, котрі мають заборгованості. Районний суд - апеляційний - Вищий суд України - (і, якщо рішення цих судів позивача не задовольняють або задовольняють, але не виконуються) - Європейський.

З чиєї кишені виконуються рішення Європейського суду?

Усі виплати та компенсації, призначені відповідно до рішення Євросуду, здійснюються з державного бюджету країни-відповідача, в нашому випадку - України. На ці цілі країни щорічно закладають до свого бюджету відповідні кошти. Тобто, безпосередньо держбюджет України (а не підприємство чи організація) зобов'язаний погасити вашу заборгованість із заробітної плати, якщо рішення Страсбурга буде на вашу користь. З того ж бюджету буде виплачена і моральна компенсація.

За словами Юрія Зайцева, рішення Європейського суду Україною виконувалися і виконуються неухильно, в обов'язковому порядку. Адже в іншому разі на державу можуть очікувати суттєві економічні неприємності з боку євроспільноти, наприклад, запровадження ембарго або заклик до інвесторів згортати намічені програми.

Щодо розмірів моральної компенсації, то, як правило, це близько 40 євро в місяць. Тобто, маєте зарплатну заборгованість дворічної давності, в разі винесення рішення на вашу користь, можете сподіватися і на погашення заборгованості, і приблизно на 1000 євро компенсації.

Основні правила звернення до Європейського суду

По-перше, необхідно, щоб звернення підпадало під юрисдикцію суду. Тобто, в ньому повинно чітко простежуватися порушення принаймні одного з пунктів Європейської конвенції про захист прав людини.

По-друге, - і це дуже важливо! - від моменту порушення права до моменту відправки заяви повинно пройти не більше півроку. (Момент відправки визначається за поштовим штемпелем на вашому конверті). Якщо строк перевищує півроку принаймні на один день - заяву гарантовано відхилять. "Через невідповідність юрисдикції та/або порушення термінів подачі заяв, не приймаються до розгляду близько 70 відсотків позовів з України", - говорить Юрій Зайцев.

По-третє, подавати заяви до Європейського суду можуть лише три суб'єкти:

Одна людина.
Група людей.
Неурядова організація.

Все! Іншого тут не передбачено. Ніяких заяв від підприємств, організацій, установ. Не приймаються до розгляду заяви і у випадку "держава проти держави". Наприклад, не буде розглянута заява військовослужбовця, якщо йому не видають грошової компенсації за майно. Є там, в армії, такий нюанс: якщо не видали чоботи - видавати їх вартість грошима. Так ось, така та подібні заяви прийняті не будуть.

Усі звернення до Європейського суду оформлюються як звернення "громадянин проти держави". Наприклад: "Іван Іванов проти України"; "Спілка любителів колодязів міста Олександрії проти України" тощо.

По-четверте, що стосується звернень з приводу "права на справедливий суд". Такі позови приймаються тільки в тому разі, якщо людина пройшла усі національні судові інстанції. Наприклад, у майнових справах, це районний - апеляційний - Вищий суд. Інколи, в окремих випадках, людина може не проходити інстанції, якщо вважає і зуміє це письмово довести(!) у заяві, що рішення національних судів є завідомо неефективними. Наприклад: "Ось подивіться, чого мені звертатися до національних судів, якщо є тисяча подібних справ, і жодна з них не вирішена ефективно?!"

Бланк заяви

та адресу Європейського суду без проблем можна знайти в інтернеті. Писати заяву можна українською мовою. Там є спеціальні україномовні консультанти. Більше того, якщо не впевнені у своєму іноземному, краще зразу нічого не видумувати і писати державною мовою, радить Юрій Зайцев.

Заяву можна скласти і відіслати самому, а можна це зробити разом з юристом. Це особиста справа кожного. За словами Зайцева, якщо позов стосується "справедливого суду" - тут взагалі простіше простого. Пишемо, що рішення суду не виконується, прикладаємо копію рішення, яке не виконується, і… відправляємо. Все.

В цьому аспекті Зайцев згадує ситуацію навколо чорнобильського підприємства "Атомспецбуд". У працівників цього підприємства була багаторічна заборгованість по зарплатах, про що дізнався один юрист. Буквально з-під землі він знаходив кожного працівника і штампував позови до Страсбурга на повернення заборгованості та моральну компенсацію з розрахунку останньої 40 євро на місяць. Усі ці позови були задоволені і виконані. Люди нарешті отримали свої борги та моральне відшкодування. Але… по 30 відсотків від одержаних сум були вимушені віддати юристу (такими були умови договору з ним).

Юриста тут засуджувати не варто, він нічого не порушив. Але написати три рядки: "моє рішення не виконується" та підколоти до бланку копію рішення, яке не виконується, люди могли і самостійно. Просто про це не знали…

Як правило, заява, подана до Європейського суду, чекає свого розгляду тривалий час. Це може бути 5-6 років. Якось прискорити її просування неможливо, черга. Про те, на якому етапі заява, чи скоро її розглянуть - секретаріат суду ніколи не повідомляє. Але про результат розгляду або про те, що справа відхилена - повідомлять обов'язково. Тому терпіння і ще раз терпіння.

До речі, за словами Зайцева, він нерідко намагався вирішити якусь проблему до її розгляду Європейським судом. Наприклад, телефонував або звертався письмово на відповідну виконавчу службу з проханням швидко виконати рішення, щоб не доводити справу до штрафних санкцій.

Момент, на якому важливо зупинитися

Інколи трапляється так, що справа стосується земельної ділянки вартістю 10 мільйонів гривень, а Страсбург виносить рішення про моральну компенсацію в розмірі 1,5 тис. євро. Або позбавлення волі строком на 10 років, а рішення знову полягає лише в компенсації в 1,5 тис. євро. Кому від таких рішень добре? - напрошується логічне питання.

- Нерідко рішення Європейського суду в розумінні простих людей сприймаються ось в такому "убогому" вигляді: компенсація і крапка, - говорить Юрій Зайцев. - Але насправді усе набагато серйозніше. Як правило, у таких випадках Страсбург зобов'язує Україну переглянути рішення національних судів на користь позивача.

Якщо ваша справа набула такого обороту, від допомоги кваліфікованих юристів Зайцев радить не відмовлятися. На цьому рівні досвідчені правознавці стануть в нагоді.
Ну, ось, власне, невеликий екскурс і закінчено. Можливо, в когось з читачів є свій досвід вирішення справи в Євросуді, або з'являться додаткові питання - діліться!

Довідка: Назви найбільш значущих статей Європейської конвенції про захист прав людини:

Ст. 2 Право на життя
Ст. 3 Заборона тортур
Ст. 4 Заборона рабства та примусової праці
Ст. 5 Право на свободу та особисту недоторканість
Ст. 6 Право на справедливий суд
Ст. 7 Покарання виключно на підставі закону
Ст. 8 Право на повагу до приватного та сімейного життя
Ст. 9 Свобода думки, совісті та віросповідання
Ст. 10 Право на вираження думки
Ст. 11 Свобода зібрань та об'єднань
Ст. 12 Право на вступ у шлюб
Ст. 13 Право на ефективний правовий захист
Ст. 14 Заборона дискримінації
Протокол №1
Ст. 1 Захист власності
Ст. 2 Право на освіту
Ст. 3 Право на вільні вибори
Протокол №4
Ст. 1 Заборона позбавлення волі за борги
Ст. 2 Свобода пересування
Ст. 3 Заборона вислання громадян
Ст. 4 Заборона колективного вислання іноземців
Протокол №6
Ст. 1 Відміна смертної кари
Протокол №7
Ст. 1 Процедурні гарантії у випадку вислання іноземців
Ст. 2 Право на апеляцію у кримінальних справах
Ст. 3 Компенсація у випадку судової помилки
Ст. 4 Право не залучатися до повторного покарання
Ст. 5 Рівноправність подружжя
Протокол №12
Ст. 1 Загальна заборона дискримінації
Протокол №13
Ст. 1 Повна відміна смертної кари

Источник: http://www.pravdorub.kr.ua/