Проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо захисту прав громадян, хворих на рак щитовидної залози)

Проект

 вноситься народним депутатом України

Аверченком С.М. (№163)

ЗАКОН УКРАЇНИ

 Про внесення змін до статті 11 Закону України 

“Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

(щодо захисту прав громадян, хворих на рак щитовидної залози)

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I.       Частину першу статті 11 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) доповнити новим пунктом 7 такого змісту:

“7) особи, хворі на рак щитовидної залози, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи. ”.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону.

Голова Верховної Ради

України                                                                                                     В. РИБАК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (щодо захисту прав громадян, хворих на рак щитовидної залози)

1.Обгрунтування необхідності прийняття акта

Протягом 1981-1985 років серед дітей та підлітків щорічно реєструвалось в середньому 12 випадків раку щитовидної залози (5 серед дітей та 7 серед підлітків). Починаючи з 1990 року, коли вперше було установлено значне підвищення кількості прооперованих протягом року осіб цієї вікової групи – 62 хворих (41 дитина та 21 підліток), число щороку зареєстрованих випадків раку щитовидної залози у них постійно збільшувалось і в період з 2001 по 2007 рік становило в середньому 397 випадків (299 – у дітей та 98 у підлітків), що в цілому в 33 рази перевищує дочорнобильський щорічний рівень даної патології (в 60 разів серед дітей та в 14 разів серед підлітків). За період 1986-2009 роки в Україні з приводу цього захворювання прооперовано 6049 таких хворих. З них 4480 були в дитячому віці (0-14 років) та 1569 – в підлітковому (15-18 років).

Чернігівська область була визнана найбільш постраждалою в Україні внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним чином, за рахунок опромінення радіоактивним йодом. Слід зазначити, що в світі захворювання на рак щитовидної залози внаслідок її опромінення радіоактивним йодом доведено вважається маркером радіаційного опромінення людини.

Захворюваність на рак щитовидної залози розтягнута в часі, оскільки найшвидше реалізовувались ті раки, де було вище дозове навантаження. Менші дозові навантаження відтерміновували захворювання на більш пізній час.

Завдяки проведеній реконструкції дозових навантажень на щитовидну залозу право на отримання дитячих посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (по «йодному» удару) отримали фактично всі діти у віці до вісімнадцяти років, які на момент аварії проживали в Чернігівському, Ріпкинському районах та місті Чернігові й більшість дітей з інших районів області.

Видача дитячих посвідчень реально розпочалась у липні-вересні 1992 року та проводилась, у першу чергу, для дітей, які навчались у загальноосвітніх закладах. Таким чином, на момент масової видачі посвідчень вже перейшли вік вісімнадцяти років та втратили право на отримання посвідчення за віком діти 1968-1974 років народження. Проте, дозове опроміненні щитовидної залози вище допустимих рівнів ці діти отримали, а через різний час отримали й рак щитовидної залози, підтверджений після операційного лікування в столичних клініках.

Для прикладу, в Чернігівській області за час після аварії на ЧАЕС на рак щитовидної залози внаслідок опромінення захворіло майже 100 дітей. Частина з них, із вказаних вище причин, не мають статусу потерпілих та права на встановлення причинного зв’язку між погіршенням стану здоров’я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи. Аналогічні проблеми є і в інших областях України, що найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, перш за все – Київській, Житомирській та Рівненській.

Тобто, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чітко не визначено подальший статус дітей, котрі одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та захворіли на рак щитовидної залози, після досягнення ними вісімнадцяти років, а це означає, що формально існують підстави для відмовлення їм у встановленні такого статусу.

           

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект розроблено з метою посилення рівня соціального захисту осіб, які в дитячому віці отримали дозове опроміненні щитовидної залози вище допустимих рівнів та захворіли на рак щитовидної залози.

У законопроекті пропонується статтю 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнити новою частиною, відповідно до якої хворі на рак щитовидної залози, які одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи і мають право на встановлення причинного зв’язку між погіршенням стану здоров’я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи.

3. Правові аспекти

Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є Конституція України, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

За розрахунками Мінсоцполітики чисельність осіб, яким станом на 30 червня 1986 року не виповнилось 18 років, хворі на рак щитовидної залози, які одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та яким встановлено інвалідність пов’язану з Чорнобильською катастрофою, складає 1593 особи. Сума додаткових витрат на надання пільг та компенсацій становить 46 млн. гривень.

Слід також зазначити, що із урахуванням щорічної смертності інвалідів Чорнобиля, ліквідаторів та інших постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи реалізація положень законопроекту в разі його прийняття може бути здійснена в існуючих межах фінансування.

Згідно з частиною 3 статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду наступного за плановим.

Зважаючи на це, проектом закону передбачається введення його в дію з 1 січня 2015 року, що надасть можливість Уряду врахувати збільшення видатків при підготовці проекту державного бюджету на 2015 рік.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття акта дозволить удосконалити норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», захистити правовий статус осіб, які в дитячому віці отримали дозове опроміненні щитовидної залози вище допустимих рівнів та захворіли на рак щитовидної залози, поліпшити якість профілактичного медичного обстеження громадян на територіях, що зазнали радіаційного опромінення, з метою раннього виявлення онкозахворювань.

Народний депутат України                                                                С. Аверченко

                                                                                                                      (№163)

Источник: http://w1.c1.rada.gov.ua/