Буковинські лікарі писатимуть рецепти без назви препаратів

 Терапевт міської поліклініки №2Людмила Фундюр
виписує на деньблизько 15 рецептів
Фото Надії Карбунар

Лікарів зобов’язали зазначати у рецепті не торговельну назву ліків, а лише діючу речовину

31 грудня 2013 року набув чинності наказ МОЗ, котрий зобов’язує лікарів писати у рецептах не торговельну назву препарату, а міжнародну непатентовану, тобто зазначати лишень діючу речовину латинською мовою. Таким чином чиновники від медицини вирішили захистити гаманці хворих, адже вони зможуть обирати, відповідно до своєї платоспроможності, або дорогі імпортні препарати, або більш дешеві вітчизняні аналоги.

З одного боку, добре, що у хворих буде вибір, з іншого – може виникнути плутанина з дозуванням, рекомендаціями до вживання, бо інструкції до ліків між собою різняться, навіть якщо в основі одна і та ж діюча речовина.

Лікарі, проте, заспокоюють, – із набуттям чинності нового закону істотно нічого не зміниться.



– Згідно із новим наказом, торговельну назву лікарського засобу можемо вказувати лише якщо він не має міжнародної непатентованої назви, належить до подібних біологічних лікарських засобів (біосимілярів), відпускається на пільгових умовах чи безоплатно (такі рецепти виписуємо, скажімо, ветеранам війни, «чорнобильцям» тощо), підлягає предметно-кількісному обліку (при неконтрольованому прийомі може завдавати непоправну шкоду здоров’ю, аж до летальних наслідків), – пояснює завідувач першого терапевтичного відділення міської поліклініки №2 Віктор Бабін. – Та навіть якщо зазначу у рецепті тільки назву діючої речовини на латині, усно ніхто не забороняє розповісти хворому, що є кілька аналогів того чи іншого препарату, і французький, приміром, дорожчий, але діє ефективніше й м’якше, а український дешевший, проте не такий дієвий. Крім того, 80% моїх пацієнтів – це хронічні хворі, котрі чудово знають, які препарати їм допомагають, і купуватимуть вони саме їх, незалежно від того, що я напишу у рецепті.

Що ж до можливої плутанини, то пан Бабін каже, вже близько двох років за пілотним проектом МОЗ (він передбачає, що частину вартості лікарського засобу фармацевтам повертає держава, так що для хворих ліки виходять дешевшими) лікарі виписують пацієнтам препарати проти гіпертонії, вказуючи лише діючу речовину, і неприємних інцидентів не було.

Фармацевти кажуть, формально новий закон мав би додати їм роботи, бо хворим необхідно пропонувати кілька препаратів, розповідати про кожен, називати вартість, однак фактично людей із рецептами приходить не так і багато. Не секрет, що безрецептурних препаратів – купа, а лікарі зазвичай пишуть призначення на папірцях.

– За рецептами продаємо в основному антибіотики та гіпотензивні препарати, – каже фармацевт Ольга Литвин. – Проте для недужих новий закон зручний, людина може обрати те, що їй по кишені.

Источник: «Від і дО»