Наш кореспондент попросила його розповісти про те, чим займається ця організація, як живуть чорнобильці.
– Пане Романе, скільки у нас є чорнобильців і чим їм допомагає ваша організація?
– В нашу організацію входять 260 членів, серед яких 24 інваліди II та III груп. Ми надаємо людям, найперше, моральну підтримку, а коли потрібно – то і матеріальну, відстоюємо їх права, співпрацюємо з місцевою владою, проводимо «круглі столи», на яких обговорюємо найважливіші питання, збираємось разом, спільно вирішуємо назрілі проблеми.
– Які саме?
– Ми всі – хворі люди і для нас насамперед важливо вчасно та якісно полікуватись, отримати безплатні медикаменти. Тільки в цьому році 4 особи перенесли інсульти, 2 – інфаркти, 4 – прооперували. А зараз мусується питання про те, щоб забрати із Сокальської ЦРЛ більшість відділень, в т. ч. і неврологічне, залишивши для хворих лише 10 ліжок. Скажіть, будь ласка, чи зможуть тоді лікуватися чорнобильці (тільки в листопаді цього року, наприклад, там лікувалося 7 осіб). Тож просимо місцеву владу не допустити цього і допомогти неврологічному відділенню, медперсоналу, якому ми щиро вдячні за чуйність і допомогу, відремон-тувати дах. Хоч і з перервами, але нам виписують рецепти на безплатні ліки і видають їх у аптеці «Сокаль-фармація» (завідувач Світлана Авдоніна). Не всі водії маршруток хочуть безплатно возити чорнобильців. Неодноразово пояснював їх керівникам, що наслідки можуть бути поганими: не дай Бог, комусь стане погано, чи людина не зможе добратися до лікарні… Свого часу ми рятували світ від радіації, тепер настав час подбати про ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Є проблеми і з пенсійним забезпеченням. Щомісяця інваліди I категорії повинні отримувати: I групи – по 10, II – по 8 і III – по 6 мінімальних пенсій. Це визнали як наші національні, так і європейський суд у справах людини, але уряд Азарова не виконує цих рішень, порушуючи Конституцію, а також закон про статус і соціальні гарантії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії. Щоправда, двом чорнобильцям уже виплатили компенсацію за моральну шкоду, і це є нашою маленькою перемогою. У нас забирають останню надію жити по-людськи, але ми будемо боротися за свої права. Наша організація підтримує всіх, хто прагне жити в Євросоюзі. Разом з іншими українцями члени нашої організації були на євромайданах у Києві та Львові, адже нам не байдуже, як житимуть наші діти і сім’ї. Наприклад, Василь Терех виділяв транспорт для перевезення сокальчан у Київ, а Михайло Гнатів уже цілий місяць зустрічає і влаштовує їх на Майдані.
Ті, хто у далекому 86-му році, нехтуючи своїм здоров’ям, чистив територію Чорнобильської АЕС, мив техніку, автомобілі, і тепер мають активну життєву позицію. Це Методій Миколайчук (Свитазів), Любов Меда, Ярослав Дида, Анатолій Смаль, Григорій Паньків, Іван Янчук (Сокаль), Михайло Гнатів (Русин), Степан Навроцький (Великі Мости), Зіновій Хома (Бояничі), Василь Шульган (Жвирка), Микола Мажуга (Двірці), Ігор Висоцький (Спасів) Василь Терех, Богдан Кузьмів (Сілець) та інші. Незважаючи на нездужання, хвороби, вони завжди серед людей, – оптимісти, показують їм приклад.
– За 27 років, які минули з дня аварії на ЧАЕС, чимало ліквідаторів вже відійшли у засвіти. Як вшановуєте їх пам’ять?
– Ми пам’ятаємо наших товаришів, кого уже нема серед нас, зараз складаємо список тих, хто відійшов у вічність. Щоб увічнити їх пам’ять, вирішили встановити пам’ятник ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС та воїнам-інтернаціоналістам. Вже відбулось декілька засідань оргкомітету по спорудженню пам’ятника, який очолює голова РДА Наталія Карташова, визначено місце – він стоятиме на вул. Чайковського, там вже очистили територію, зробили її зйомки. Зараз шукаємо варіанти пам’ятника – архітектори і члени нашої організації. Спонсором виступає Денис Осміловський. Це чудова людина, він надає нам безкоштовну юридично-правову допомогу, виділяє кошти на лікування чорнобильців, інші благодійні справи: ремонт церкви в Карові, ремонт дороги в Тартакові та ін. Денис Осміловський очолює громадську організацію «Наш дім – Сокальщина», офіс якої розташований у м. Червоноград, вул. Будівельна, 1 (туди можуть звертатися по допомогу всі бажаючі). Сподіваємось, що пам’ятник незабаром буде встановлено, на плитах будуть вибиті імена героїв, і він нагадуватиме молодому поколінню про подвиг їх дідів і батьків.
Наше суспільство ще довго пам’ятатиме трагічні події 1986 року, і людей, які закрили собою реактор, ліквідовували наслідки цієї жахливої аварії. Усім, хто пройшов через горнило Чорнобильської АЕС, бажаю здоров’я, щастя, оптимізму, щоб вони постійно відчували любов, повагу і турботу.
Інтерв’ю взяла
Валентина БЛУДОВА.
"Відстоюємо права чорнобильців" стаття з газети Голос з-над Бугу
Комментариев нет:
Отправить комментарий