Фракція Партії регіонів вирішила покращити свій законотворчий імідж: після «16-01» та закону про заручників нардепи схотіли показати, що можуть зробити щось і для народу – звичайно, у межах розумного…
Ідея, як водиться, була почерпнута із старих загашників: вирішено було знов повернутися до нав’язлої в зубах теми депутатських пільг та зарплат. Зазначимо, що пропозиції фінансового самокастрування в останні роки виринають на парламентську поверхню із перманентністю природного явища. Як правило, період загострення припадає на виборчі кампанії, але і у «мирні» парламентські часи раз у раз знаходиться який-небудь борець за світову справедливість, який раптом починає пропонувати братам по мандату негайно відмовитися від тої чи іншої частини своїх матеріальних благ.
Далі сценарій розвивається з невблаганною одноматітністю. Нардепи усіх мастей і орієнтацій одностайно висловлюють у ЗМІ готовність дати обіт депутатської бідності на користь дітей/пенсіонерів/чорнобильців (потрібне підкреслити), а потім із такою ж одностайністю провалюють голосування. За останні роки ця мелодрама повторювалася разів із сім: у ролі ініціаторів добровільного зубожіння встигли побувати і Юлія Тимошенко, і Яценюк, і (ви будете сміятися) навіть регіонал Колесников. Найгостріший напад задекларованого самозречення припав на парламентську кампанію-2012, коли від депутатської зарплати-пенсії публічно не відмовлявся хіба що лінивий. І що цікаво: потрапивши до Верховної Ради, УДАР з Батьківщиною таки подали у грудні 2012 року три відповідних законопроекти (не спільно, звичайно, а нарізно – кожна з опозиційних сил вважала, що саме вона краще за будь-кого знається на правильному скасуванні депутатських пільг). Однак із цього роя, як і передбачалося, нічого не вийшло, і кошторис парламентських витрат на 2013 рік був ухвалений у сумі 935,97 млн грн – тобто майже на 67 мільйонів більше, ніж у 2012 році. Проголосував за цю смету 231 депутат з мінімально необхідних 226.
Але колесо карми не стоїть на місці, і ось тепер тема скасування пільг спливає знову. На цей раз застрільниками виступили регіонали Володимир Пилипенко та Валерій Писаренко. Очевидно, хтось розумний у верхівці ПР зметикував, що час зробити якийсь широкий жест і продемонструвати, що не самими «диктаторськими законами» Партія регіонів жива – ні, вона і для народу щось зробити може! Не сплять, не їдять регіонали, не йде їм у горлянку бутерброд із червоною ікрою, поки народ без пенсій та зарплат бідує. Принаймні, у цьому сенсі один із законотворців і пояснив свій шляхетний порив: «Прийшов час набратися мужності і забезпечити справжню рівність у правах громадян на соціальне забезпечення, а заощаджені кошти спрямувати на потреби соціально незахищених верств населення», – заявив Пилипенко у коментарі виданню «Закон і бізнес». І додав: «У умовах, коли держава має труднощі із своєчасним забезпеченням соціальних виплат вважаю неприпустимим витрачати мільйони бюджетних коштів на утримання 450 нардепів, а також армії колишніх парламентарів».
Ну що тут заперечити? Золоті слова, особливо, якщо згадати, що середня депутатська зарплата стартує від 12-14 тисяч гривень (плюс пільги, плюс надбавки, плюс матеріальна допомога), а середня «людська» зарплата в Україні становить аж 3 283 гривні (та й те на думку Держкомстату).
Утім, мужність «регіональних» законотворців має свої межи – оскільки насправді законопроект Пилипенка-Писаренка «неприпустимому утриманню 450 депутатів» не дуже-то і загрожує. Бо спрямований він, в основному, на екс-депутатів – тобто, тих бідолаг, яким не пощастило пролізти у чергове скликання. Звісно, бідолагами у прямому сенсі слова їх назвати язик не поворухнеться: після здачі мандату за ними зберігається велика кількість депутатських пільг, не кажучи вже про чималеньку пенсію. Пенсії, до речі, екс-нардепам теж свого часу намагалися обрізати: у жовтні минулого року на голосування вже подавався законопроект «Про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні», за яким депутатські пенсії пропонувалося нараховувати не за пільговим принципом, а за загальнолюдським. Як ви, напевне, здогадуєтеся, нардепи цей крамольний проект провалили – і значною мірою спасибі за це треба сказати фракції ПР, у якій із двохсот з гаком членів проголосували «за» лише троє . Саме тоді відбувала не полишена цікавості заочна перепалка ударівця Розенка та регіонала Сухого, коли перший вказував, що у екс-депутатів розмір пенсії сягає 15 000 гривень (при загальноукраїнській – 900-1200), а другий волав, що навіть якщо відняти і поділити ці депутатські пенсії на всіх, то на кожного українського пенсіонера прийдеться лише 64 копійки, тому й голосувати тут нема за що.
Очевидно, навчені цим гірким досвідом, Пилипенко з Писаренком чіпати нардепівські пенсії не стали – нехай вже будуть. Законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань забезпечення діяльності окремих категорій осіб» пропонується забрати у екс-нардепів лише деякі пільги: матеріальну допомогу на період трудоустрою (у розмірі 1 місячного окладу з усіма надбавками), при достроковому припиненні депутатських повноважень (3 місячних оклади), при виході на пенсію (20 місячних окладів), право на безкоштовне лікування у Феофанії, халявні путівки у санаторії та пресловутий безкоштовний проїзд у міському транспорті. Також пропонується позбавити родину депутата права на безкоштовний переїзд до місця постійного проживання після розпуску Верховної Ради і (верх самозречення!) не надавати матеріальну допомогу на похорон екс-депутата будь-якого скликання.
Чинних депутатів теж не мине гірка чаша економії: ховати їх таки будуть за державний кошт, а ось із окремими «плюшками» доведеться розпрощатися – наприклад, із щомісячною компенсацією витрат «на виконання депутатських повноважень» у розмірі місячного окладу. Також передбачається скасувати деякі інші привілеї: безкоштовні стоянки для авто, безкоштовне користування віп-залами, матеріальну допомогу депутатським помічникам (3 зарплати) та (а оце вже боляче!) компенсацію на придбання житла у Києві для нардепа та його родини.
Утім, поруч із попередніми законопроектами, чиї автори у філантропічному запалі вимагали полишити народних обранців трохи не останньої сорочки, творіння Пилипенка-Писаренка виглядає як материнські пестощі у порівнянні з аперкотом у щелепу. Що, однак, зовсім не означає, що їхній законопроект має більше шансів на втілення у життя, ніж його попередники. По-перше, свого завжди шкода – і на кожну ініціативу такого плану знайдеться свій нардеп Сухий, який моментально вирахує, що якщо поділити вартість халявних квартир на кількість голодуючих в Африці, то вийде менше 0,00001 копійки, а значить, немає сенсу себе так обмежувати. По-друге, це Пилипенко з Писаренком люди молоді (1977 та 1980 років народження) і до пенсії їм поки що далеко – а ось більша частина їхніх однокоритників перебуває у більш зрілому віці і мислить, відповідно, куди більш виважено та стратегічно. І взагалі, яке це має значення, що усі нардепи цього скликання собі столичне житло вже отримали – життя не закінчується: будуть нові вибори, буде нове скликання, будуть нові квартири…
По-третє ж, очевидно, що за таке «недоскасування» пільг опозиція голосувати не буде (вона взагалі зараз не буде голосувати за жодний регіонівський проект, це і їжаку зрозуміло). Тому весь сенс цього демаршу двох младорегіоналів – зробити гарний піар при поганій грі: висвітлити Партію регіонів як саможертовного борця за народний добробут, а потім добряче пхнути опозицію: дивіться, мовляв, які паскуди, ми тут їм законопроект проти пільг пропонуємо, а вони навіть із таким дріб’язком розпрощатися не можуть.
Піар, до речі, вже почався: полум’яний заклик Пилипенка «набратися мужньості» вже висить на головній сторінці офіційного сайту ПР. Сутність запропонованого ним законопроекту, щоправда, на регіонівському сайті не роз’яснюється – так що при певній здатності повірити у розумне-добре-вічне у мізках регіонівських нардепів можна й насправді подумати, що ця молода поросль закликає залишити депутатів без останніх штанів. Сам законопроект, згідно з інформацією сайту ВР, зараз перебуває на «останньому етапі прохождення». Отже, декорації налаштовано, реквізит підготовлено, актори вже зайняли свої місця. Залишилося тільки дочекатися сигналу режисера – і перед очима шановної публіки розпочнеться чергова парламентська комедія…
Источник: http://www.pic.com.ua/
Комментариев нет:
Отправить комментарий