Основні проблеми мінімізації медичних
наслідків Чорнобильської катастрофи в
Україні в віддалений період
Заслухавши та обговоривши доповідь генерального директора ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН» Базики Д.А. «Основні проблеми мінімізації медичних наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні в віддалений період», Президія НАМН України спільно з Центральною радою ВГОІ «Союз Чорнобиль України» відзначають необхідність привернення уваги усіх органів української влади, європейської і світової спільноти до посилення медико-соціального захисту інвалідів, ліквідаторів, потерпілого населення.
26 квітня 2016 року виповнюються ЗО роковини трагедії на Чорнобильській АЕС. Учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ціною свого життя і здоров'я рятували людство від згубних наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, за що заслуговують на велику вдячність та шану. Десятки тисяч наших співвітчизників змушені були назавжди залишити рідні домівки на радіоактивно - забрудненій території. Понад 2 млн. українців до тепер відчувають негативний вплив Чорнобиля, в т.ч.: 237 276 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 1 844 860 потерпілих від аварії на ЧАЕС (89 %), з них 449 412 потерпілих дітей. 4 970 осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та віднесені до. відповідних категорій постраждалих.
Чисельність постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи постійно зменшується. Із 2009 по 201-4 р. чисельність постраждалих загалом зменшилася на 235011 осіб, а саме - учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) - на 30727, потерпілих - на 204284, дітей - на 66040. Більше 33,8 тис. осіб мають статус дружини/чоловіка померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Спостереження за станом здоров'я громадян, які зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчить про стабільне підвищення захворюваності та смертності. Серед постраждалих 118108 осіб категорії 1 (інвалідів захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи). Кількість інвалідів за 5 останніх років зросла на 7600 осіб. У складі потерпілих близько 3 тисяч дітей-інвалідів.
Як свідчать результати багаторічного моніторингу стану здоров'я, який проводиться інститутами Національної академії медичних наук України, опромінення привело до радіаційно-індукованих захворювань - гострої променевої хвороби, радіаційних катаракт, раку щитоподібної залози у дітей, учасників ЛНА та евакуйованих, лейкемії у ліквідаторів, раку молочної залози у ліквідаторів жіночої статі. Це вимагає значних зусиль медичних установ НАМН та МОЗ України. Очікується підвищення частоти солідних раків - раку легенів, кишковика, сигмовидної та прямої кишки, множинної мієломи. Необхідним є розширення та впровадження високотехнологічної ранньої діагностики у спеціалізованих закладах, які надають допомогу постраждалим. Важливою є підтримка державою впровадження ефективних протоколів лікування, розроблених з урахуванням особливостей захворювань у пацієнтів, які зазнали впливу опромінення.
За результатами довгострокових епідеміологічних досліджень 1988-2014 рр. стан здоров'я постраждалого населення в післяаварійному періоді значно погіршився. За рахунок розвитку непухлинних хвороб з 1988 по 2014 рр. кількість здорових учасників ЛНА на ЧАЕС зменшилась до 3,2%, евакуйованих у дорослому віці - до 18,7 %; частка учасників ЛНА з хронічними захворюваннями збільшилась з 12,8 % до 83,1 %, евакуйованих - з 31,5 % до
Шозідне місце у структурі захворюваності та смертності належить хворобам системи кровообігу. Розвиток їх ускладнень призводить до ранньої інвалідності та смертності, що завдає великих збитків економіці держави.
Серед захворювань системи кровообігу переважають цереброваскулярні, (інсульт, інфаркт мозку, церебральний атеросклероз, гіпертонічна енцефалопатія), ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія. Епідеміологічно встановлено зв'язок цих захворювань з дозами зовнішнього опромінення всього тіла 0,05-1,0 Гр. Найбільші ризики встановлено в УЛНА, опромінених у віці до 40 років. Фундаментальними дослідженнями, проведеними в ННЦРМ у учасників ЛНА, хворих на цереброваскулярну патологію встановлено також розвиток когнітивного дефіциту та наявність прискореного радіаційного старіння.
Розвиток хвороб системи кровообігу у значній мірі ускладнюється додатковим впливом комплексу нерадіаційних факторів, таких, як несприятливі умови праці, емоційна перенапруга, фізичне перевантаження, нераціональне харчування, паління, надмірне споживання алкоголю, спадковість.
Показники смертності дорослого постраждалого населення збільшились порівняно з минулими роками і становлять 20,05 на 10 тис. постраждалого населення (національний показник - 16,2/10 тис. населення). Результати міжнародного аналізу в 2012 р. за 'участю науковців України, Російської Федерації, США, Німеччини, Японії, Китаю, Великої Британії показали зв'язок між смертністю учасників ЛНА від хвороб системи кровообігу та опроміненням. Цей зв'язок був продемонстрований в когортах опромінених з усіх вказаних країн. Найвищими були радіаційні ризики для учасників ЛНА з України та РФ. Згідно отриманим результатам, зростання радіаційно-асоційованої смертності від хвороб кровообігу, як мінімум є рівним, або перевищує рівень смертності від онкологічних захворювань.
За останні 5 років спостерігається певне зростання показника захворюваності потерпілого дитячого населення з 1382,6 до 1449,7 на 1 тис. дитячого населення. Зростання відбулось, насамперед, за рахунок хвороб органів дихання. В останні три роки відбувається стабілізація показників захворюваності постраждалих дітей за такими класами, як: хвороби органів травлення, нервової системи, ендокринної системи, крові та кровотворних органів - хоча за 28 років в цілому відмічається їх зростання в 2-2,5 рази.
За роки існування системи експертизи з встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС комісіями розглянуто 250 тис. медичних справ. Основними хворобами, пов'язаними з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні захворювання (40%), захворювання системи кровообігу (25%), психоневрологічні захворювання (20%), у дітей - онкологічні захворювання та вроджені вади розвитку. Понад 40% припадає на випадки встановлення причинного зв'язку смерті з впливом наслідків аварії.
Причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи у 2013 р. встановлено у 6994 дорослим особам, показник первинно визнаних інвалідами становить 34,2 на 10 тис. (у 1997 році - 50,5). В Україні кількість людей, визнаних непрацездатними внаслідок Чорнобильської аварії, невпинно зростає: від 200 (1991 р.) до 64 500 (1997 р.), 118 108 (2014 р.).
Ліквідація наслідків катастрофи продовжує вимагати від державних органів залучення значних коштів, проте відсутність останніми роками науково обгрунтованого регулювання приводить до хаотичності зусиль. Підготовлену Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2011-2015 рр. не було затверджено, початок її відтерміновано на наступні роки. Відсутність програми значним чином утруднює подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, чергове відтермінування не є можливим.
Проаналізувавши реальний стан Проблеми охорони здоров'я постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, Президія НАМИ України спільно з Центральною Радою Всеукраїнської громадська організація інвалідів «Союз Чорнобиль України» ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити пропозиції НАМИ та ВГОІ «Союз Чорнобиль України» щодо плану заходів до 30-х роковин Чорнобильської катастрофи та розвитку міжнародного Чорнобильського співробітництва:
1.1. провести на базі Державної Установи «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМИ України» науково-практичну конференцію з міжнародною участю до 30-х роковин Чорнобильської катастрофи;
1. НАМН звернутися до Мінсоцполітики та НАН України, щодо спільної підготовки Національної доповіді України до 30-х роковин Чорнобильської катастрофи, ННЦРМ підготувати відповідні пропозиції;
2. ННЦРМ підготувати та видати колективну монографію, присвячену узагальненню досвіду мінімізації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
3. провести спільну сесію НАН України та НАМН України до 30-х роковин Чорнобильської катастрофи. Матеріали висвітлити в спеціальному випуску журналу Національної Академії медичних наук України та «Віснику НАН України»;
1. Звернутися до Верховної Ради України щодо включення пропозицій< НАМН України до загальнодержавного плану заходів до 30-х роковин Чорнобильської катастрофи;
2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо розгляду питання про ухвалення Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2016-2020 рр.;
3. Просити Кабінет Міністрів України при доопрацюванні проекту Закону про Державний бюджет України на 2015р. передбачити збільшення видатків на:
1. фінансування державної бюджетної програми «Комплексне медико- санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій у громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
2. забезпечення оновлення матеріально-технічної бази (в т.ч. устаткування та капітальні видатки) ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН»;
3. забезпечення фінансування реконструкції Реабілітаційного центру для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», для забезпечення реабілітації постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій;
5. НАМН разом з МОЗ України підготувати пропозиції з посилення взаємодії спеціалізованих медичних установ, що надають допомогу постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС (диспансери радіаційного захисту населення, ме дико-санітарні частини об'єктів ядерно- енергетичного комплексу, відділення обласних і міських лікарень) та головної установи (ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» - Центр, який співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях «КЕМРА1М») в забезпеченні оперативного реагування та радіаційного захисту;
1. Звернутися до МОЗ України та Мінсоцполітики України щодо приведення фінансування у відповідність з обсягами роботи Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та< інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням ситуації що склалася навколо Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії.
2. НАМН спільно з МОЗ підготувати обґрунтування та звернутися до Кабінету Міністрів України для вирішення питання санаторно- курортного лікування та реабілітації постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а саме: повернення у державну власність санаторіїв, що за своїм профілем відповідають потребі лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
3. Керівникам наукових установ НАМН забезпечити безкоштовне обстеження з використанням КТ та МРТ учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії за направленнями ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН».
4. ННЦРМ посилити роботу з державними органами влади та міжнародними організаціями щодо залучення інвестицій (бюджетні та небюджетні кошти, міжнародні гранти, партнерські програми, гуманітарна допомога).
10.Підтримати ініціативу офісу міжпарламентського світового співробітництва ООН у Верховній Раді та доручити ННЦРМ провести консультації щодо відкриття при НАМН України Київського відділення Чорнобильського фонду ООН.
Президент НАМН України
академік А.М.Сердюк
Президент ВГОІ «Союз
Чорнобиль України» В.О.Березін
Головний вчений секретар
член-кореспондент НАМН В.А. Міхньов
Источник: http://www.souzchernobyl.org/
Комментариев нет:
Отправить комментарий