Під час засідання було розглянуто проекти законів щодо перегляду норм Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині стажу та пенсійного віку, які були запровадженні з 01.10.2011 року (після прийняття Закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Так, проектами законів: про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо відновлення пенсійного віку для жінок, страхового стажу та порядку визначення пенсії) (реєстр. №1073); про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо страхового стажу та умов виходу на пенсію) (реєстр. №1063); про внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо поліпшення умов виходу на пенсію) (реєстр. №1026) пропонується внести зміни до Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Зокрема, пропонується встановити:
вік виходу на пенсію після досягнення 60 років для чоловіків та 55 років для жінок (з 01.10.2011 року пенсійний вік для жінок поступово підвищується з 55 років до 60 років, а необхідний страховий стаж збільшено до 15 років);
мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу (з 01.10.2011 року мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлюється за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу;
право на призначення пенсій по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього закону, за наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором (з 01.10.2011 року законодавство передбачає право на встановлення таких пенсій непрацюючим інвалідам II групи диференційовано починаючи від 20 років наявного страхового стажу для жінок та 25 років для чоловіків, яким вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно та закінчуючи - 25 роками наявного страхового стажу для жінок і 30 роками для чоловіків, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно. Непрацюючі інваліди II групи, які визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, та непрацюючі інваліди III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком за наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, у жінок - 30 років);
врахування при призначенні пенсії заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року без обмеження будь-яким терміном (з 01.10.2011 року передбачено право на врахування заробітної плати до 1 липня 2000 року лише до 1 січня 2016 року);
визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється із застосуванням середньої заробітної плати за один календарний рік, який передує року звернення за призначенням пенсії (з 01.10.2011 року застосовується показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії);
підвищення розміру пенсій пенсіонерам у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, незалежно від факту роботи або здійснення діяльності, пов’язаної з отриманням доходу (з 01.10.2011 року такий перерахунок пенсій здійснюється лише непрацюючим пенсіонерам. Пенсіонерам, які працюють, такий перерахунок провадиться після звільнення з роботи);
проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітної плати після призначення (попереднього перерахунку) пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата, період після призначення пенсії не підлягає виключенню (з 01.10.2011 року застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. При цьому період після призначення пенсії також підлягає оптимізації).
Комітет акцентував увагу на тому, що і при проведенні у 2011 році Парламентських слухань з питань пенсійного реформування, і при опрацюванні проекту закону "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", і сьогодні позиція Комітету залишається незмінною: запровадження запропонованого Законом "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" комплексу заходів не може вважатися виправданим до тих пір, доки не буде вичерпаний весь арсенал соціально нейтральних і економічно необхідних заходів, що можуть забезпечити збалансування солідарної системи пенсійного страхування: детінізація заробітних плат, рішуче скорочення сфери зайнятості на тимчасових роботах без належного оформлення угод, підвищення рівня заробітної плати працівників, реалізація програми розвитку робочих місць і відповідне збільшення рівня зайнятості населення.
Члени Комітету зазначили, що коригування системи пенсійного забезпечення в Україні має базуватися на комплексному аналізі ефективності функціонування пенсійної системи, у тому числі у період після запровадження змін, передбачених Законом "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", задля досягнення однієї із основних цілей - належного пенсійного забезпечення громадян України.
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді зазначені законопроекти за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу з наступним їх об’єднанням при доопрацюванні до ІІ читання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий