16 ноября 2013 г.

Про стягнення надмірно виплаченої пенсії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа № 817/3366/13-а
14 жовтня 2013 року 12год. 05хв. м. Рівне


Рівненський окружний адміністративний суд у складі 
головуючого судді Зозулі Д. П. за участю
секретаря судового засідання Минько Н.З. 
та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Сільман Ольга Миколаївна, 
відповідача: представник ОСОБА_2,  
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої пенсії , -

 ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої суми пенсії за період з 28.11.2012 року по 30.04.2013 року в сумі 14461, 32 грн.

Позов обґрунтовує тим, що відповідачу з 28.11.2012 року була призначена пенсія по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно поданої заяви від 28.11.2012 року. При перевірці пенсійної справи відповідача було встановлено відсутність експертного висновку із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_2 починаючи з 01.05.2013 року було припинено виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала з наведених у ньому підстав, просила задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав, наведених в письмових запереченнях, зазначила, що після смерті чоловіка, захворювання якого було пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, вважала, що має право на призначення пенсії по втраті годувальника, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв'язку з цим відповідач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську з відповідною заявою, де просила перевести її на пенсію по втраті годувальника згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви додала усі необхідні документи, які вимагав працівник позивача, повідомивши, що на підставі поданих документів її буде переведено (призначено) на пенсію по втраті годувальника. Однак працівник позивача, при прийнятті такої заяви не повідомив відповідача та не вимагав надання експертного висновку щодо причинного зв'язку смерті годувальника з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідач просила зауважити, що під час розмови зі спеціалістом в момент написання вищевказаної заяви, вона повідомила його та розповіла про причину смерті її чоловіка.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ та отримувала пенсію по втраті годувальника (чоловіка - ОСОБА_3, який брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках) в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" згідно поданої нею заяви від 28.11.2012 року (а.с. 4, 5).

При перевірці пенсійної справи відповідача було встановлено відсутність експертного висновку із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_2, починаючи з 01.05.2013 року було припинено виплату пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 7).

Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 08.05.2013 року № 2025/04-02 повідомило управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ, що по особовому рахунку ОСОБА_2 наявна переплата в сумі 14461, 33 грн. (а.с.14).

Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ листом-викликом № 282 від 31.07.2013 року повідомило відповідача про необхідність терміново з'явитись в управління по питанню переплати пенсії (а.с. 10).

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІ від 28.02.1991 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до пп. г) п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (далі - Порядок) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які засвідчують особливий статус особи:

висновок МСЕК щодо причинного зв'язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або захворюванням, пов'язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону.

Пунктом з) абзацу 2 п. 10 Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подається також експертний висновок із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після смерті чоловіка, захворювання якого було пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську із заявою про перехід на інший вид пенсії по втраті годувальника, яку написала під диктовку спеціаліста такого управління, де просила перевести її на пенсію по втраті годувальника згідно ст. 54 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви відповідач додала усі необхідні документи, які вимагав працівник позивача, а саме: трудову книжку, довідку про заробітну плату, документи про стаж, на підставі яких її було переведено на пенсію по втраті годувальника. Однак працівник позивача при прийнятті заяви не повідомив відповідача та не вимагав надання експертного висновку із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Працівник позивача, який приймав заяву відповідача з доданими документами, повинен був повідомити, що для переведення (призначення) ОСОБА_2 пенсії по втраті годувальника їй необхідно було надати вищезазначений висновок МСЕК та відмовити відповідачу в призначенні даного виду пенсії. Відповідачу особисто не було відомо про необхідність надання такого документу з метою призначення пенсії по втраті годувальника.

Отже, з боку відповідача при написанні вказаної заяви та наданні необхідних документів жодних зловживань чи подання недостовірних даних не було.

Враховуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 внаслідок зловживань чи подання недостовірних даних отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у період з 28.11.2012 року по 30.04.2013 року.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 

В ході судового розгляду справи позивачем не надано, а судом не встановлено належних та допустимих доказів того, що суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника були виплачені органом пенсійного фонду внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Відтак суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовськ до задоволення не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні.  

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплаченої пенсії відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                        Зозуля Д. П. 

Комментариев нет:

Отправить комментарий