Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2013 року Справа № 811/2369/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Нагібіної Г.П. розглянувши
у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограда до комунального
закладу "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи" та
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
УПФУ
в м. Кіровограді звернулось до Кіровоградського окружного
адміністративного суду з позовом до комунального закладу "Кіровоградське
обласне бюро медико-соціальної експертизи", третя особа, що не заявляє
самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, в
якому просить суд скасувати експертне рішення КЗ "Кіровоградського
обласного бюро медико - соціальної експертизи" щодо визнання
захворювання громадянину ОСОБА_1 в частині встановлення причини
інвалідності внаслідок виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській атомній електростанції, яке викладене в акті огляду МСЕК
№ 68/1 на підставі якого видана виписка з акту огляду МСЕК серія 2-18
ВБ №140527 від 16.10.2008 року та №52/1 на підставі якого видана виписка
з акту огляду МСЕК серія 10 ААА №867007 від 10.10.2011 року громадянину
ОСОБА_1.
Позовні
вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані експертні рішення винесені на
підставі недостовірного експертного висновку Дніпропетровської
регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного
зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення
та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі
за текстом - Дніпропетровська РМЕК), що стало підставою встановлення
ОСОБА_1 інвалідності, пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС
та неправомірної виплати відповідної пенсії.
Відповідачем
подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого позов
ним не визнається в повному обсязі, оскільки оскаржуваний акт огляду
МСЕК винесено на підставі експертного висновку Дніпропетровської РМЕК,
який не викликав сумнівів щодо його достовірності. Також відповідач
зазначає, що до компетенції медико-соціальної експертизи не входить
перевірка достовірності документації наданої до МСЕК.
Представник
третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача
подано до суду «виступ в судових дебатах», який оцінюється судом, як
заперечення на позов, як обґрунтовані тим, що відповідач приймаючи
експертне рішення діяв в межах вимог Інструкції про встановлення групи
інвалідності. Крім того, представник третьої особи зазначає про те, що
за наслідками проведеної перевірки в межах кримінального провадження
відмовлено в порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом
шахрайських дій з метою заволодіння державними коштами.
Сторони в судове засідання не з'явились, надавши суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 128 КАС України
у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату,
час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може
не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній
доказів.
Згідно
з частиною шостою цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи
у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі
особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином
повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право
розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби
заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд вирішив розгляд справи не відкладати та здійснити у порядку письмового провадження.
Дослідивши
подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні
обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які
мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
За приписами пункту 5 частини другої статті 17 КАС України
юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові
спори, зокрема на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у
випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Підпунктами
1, 2 та 4 пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в
районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. N 5-5)
встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
(далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне
пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати
єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
(далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного
забезпечення, а також забезпечення своєчасного і в повному обсязі
фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат,
які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та
інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до частини другої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV
органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в
установленому законом порядку оскаржити рішення органів
медико-соціальної експертизи.
Отже,
чинним законодавством передбачено право органів Пенсійного фонду
України на звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Актами
огляду МСЕК № 68/1 та №52/1 ОСОБА_1 встановлено першу групу
інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У
судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку УПФУ
в м. Кіровограді, являється інвалідом І групи та отримує пенсію за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призначена на підставі довідок - витягів із вищеописаних актів огляду МСЕК.
В
матеріалах справи міститься копія експертного висновку
Дніпропетровської РМЕК по встановленню причинного зв'язку хвороб,
інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших
шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 20.08.2008
р. №10998, відповідно до якого Дніпропетровська РМЕК дійшла висновку
про те, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з виконанням обов'язків
військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Стосовно
законності та обґрунтованості позовних вимог про скасування актів
огляду ОСОБА_1 в частині визначення наявності причинного зв'язку з
Чорнобильською катастрофою суд дійшов наступних висновків.
Позивач
при зверненні до суду зазначив, що оскаржувані експертні рішення
підлягають скасуванню з огляду на те, що Дніпропетровською РМЕК не
розглядались документи ОСОБА_1 та не виносився експертний висновок про
встановлення причинного зв'язку хвороби ОСОБА_1 із наслідками ліквідації
аварії на ЧАЕС.
Зазначена відповідь Дніпропетровської РМЕК міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с.9-10).
Основні
засади реалізації конституційного права громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я
визначені Законом
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII.
Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону
причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською
катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською
катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності
дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під
час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської
катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або
спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України,
Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають
ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони здоров'я.
Відповідно додатку № 3 до наказу
Міністерства охорони здоров'я і Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 30 травня 1997 року № 166/129, у
редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, особи, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, документи щодо
встановлення причинного зв'язку подають до Дніпропетровської
регіональної міжвідомчої комісії.
Згідно
з пунктом 7 Положення про систему експертизи по встановленню причинного
зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінення
та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,
затвердженого наказом
Міністерства охорони здоров'я і Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи від 30 травня 1997
року № 166/129 та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 20 жовтня 1997 року
за № 491/2295 (далі - Положення про систему
експертизи), у редакції, чинній на момент виникнення спірних
правовідносин, висновки експертних комісій про причини захворювань
постраждалих осіб є підставою для підприємств, установ і організацій,
незалежно від форм власності і видів їх діяльності, для надання їм
пільг, передбачених чинним законодавством.
Відповідно
до пункту 27 Положення про систему експертизи, у редакції, чинній на
момент виникнення спірних правовідносин, розгляд медичних справ в
експертних комісіях проводиться за особистим зверненням та направленням
спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу при наявності
посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На
момент виникнення спірних правовідносин склад медико-соціальний
експертних комісій, порядок їх діяльності було врегульовано Положенням
про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, а з грудня 2009 року - постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 року № 1317, якою затверджено Положення про медико-соціальну експертизу.
За
змістом пункту 1, 2 Положення про медико-соціальну експертизу від
22.02.1992 року № 83 медико-соціальна експертиза визначає ступінь
обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу
інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики
інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного
життя.
Медико-соціальній
експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок
захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх
життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право
на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення
від виконання відповідних обов'язків тощо.
Відповідно
до пункту 25 цього Положення медико-соціальні експертні комісії
проводять засідання тільки у повному складі і колегіально приймають
рішення. Дані експертного огляду і рішення заносяться до акта огляду та
протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії, які
підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою.
Отже,
суд, враховуючи наведені норми, дійшов висновку, що одним із видів
діяльності медико-соціальної експертної комісії є прийняття відповідних
експертних рішень, які є обов'язковими до виконання усіма юридичними та
фізичними особами, яких вони стосуються, в даному випадку, позивача, як
органу Пенсійного фонду України, який наділений повноваженнями
здійснювати нарахування та виплату пенсій з урахуванням висновків МСЕК.
Таким чином, оскаржувані позивачем експертні рішення, які містяться в актах огляду МСЕК, є правовими актами індивідуальної дії.
Виходячи
з системного аналізу наведених норм суд зазначає, що на момент
виникнення спірних правовідносин причинний зв'язок захворювання третьої
особи з виконанням його обов'язків по ліквідації наслідків на ЧАЕС мав
встановлюватись Дніпропетровською РМЕК, а ступінь обмеження
життєдіяльності ОСОБА_2, причини, час настання та група інвалідності -
комунальним закладом "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної
експертизи", на підставі рішення якого ОСОБА_2 призначено пенсію по
інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, згідно приписів частини першої статті 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
рішення щодо пов'язаності хвороби третьої особи з виконанням обов'язків
по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймалось саме на підставі
експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої комісії.
Суд
погоджується з позицією комунального закладу "Кіровоградське обласне
бюро медико-соціальної експертизи" в частині відсутності законодавчо
визначеного обов'язку перевіряти достовірність експертного висновку про
встановлення зв'язку захворювання з виконанням службових обов'язків по
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також обов'язку
щодо перевірки факту видачі такого висновку.
Разом з тим, судом зроблено запит з вимогою надати інформацію чи видавався ОСОБА_1 експертний висновок.
Відповідно
до письмової інформації позаштатного спеціаліста з питань медичного
забезпечення постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи №3/635 від
25.09.2013 р., наданої на запит суду, медична справа ОСОБА_1 в архіві
комісії не зареєстрована, на засіданнях комісії не розглядалась,
експертний висновок ОСОБА_1 не видавався. За №10998 від 23.07.2008 р.
зареєстрована інша особа (а.с.74).
Саме
інформація позаштатного спеціаліста з питань медичного забезпечення
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи про те, що експертний
висновок ОСОБА_1 не видавався (а.с.9-10) і є підставою, як зазначає
позивача, для скасування експертного рішення.
Проте,
судом зібрані докази, які, як на думку суду, спростовують інформацію
надану позаштатним спеціалістом з питань медичного забезпечення
постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
КЗ
«Поліклінічне об'єднання м. Кіровограда» за запит суду надано
інформацію про те, 01.09.2008 р. згідно засіданні ЛКК документи ОСОБА_1
були направлені до Дніпропетровської РМЕК, а 08.10.2008 р. одержано
заключення про зв'язок захворювання з роботою по наслідкам аварії на
ЧАЕС, після чого видано посильний лист на МСЕК для зміни категорії
інвалідності (а.с.82).
Тобто,
в даному випадку ОСОБА_1 звертався до Дніпропетровської РМЕК не
самостійно, а його документи були направлені ЛКК, що підтверджується
копією із медичної картки хворого ОСОБА_1 (а.с.83).
Згідно
копії медичної картки хворого, 08.10.2008 р. одержано висновок
про зв'язок захворювання з роботою по ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС (а.с.85-86).
В
журналі запису висновків лікарсько-консультативної комісії наявний
запис про зареєстроване направлення 01.09.2008 р. на обл. ЛКК ОСОБА_1
(а.с.87-89).
При
отриманні відповіді від Дніпропетровської РМЕК, лікувальним закладом
зроблено копію висновку (а.с.84) та посильним листом усі документи для
зміни категорії інвалідності направлено до МСЕК.
Оглянувши
копію експертного висновку, надану суду КЗ «Поліклінічне об'єднання
м.Кіровограда» та копію висновку, наданого відповідачем, суд зазначає,
що вони візуально є однаковими і містять однаковий зміст.
Відтак,
судом встановлено, що експертний висновок Дніпропетровської РМЕК від
20.08.2008 р. №8734, наданий ОСОБА_1 під час оглядів МСЕК 16.10.2008 р.
та 06.10.2011 р. мав усі необхідні реквізити та візуально не викликав
сумнівів у його достовірності.
Не
викликає сумнів у його достовірності і у суду також, оскільки в
відсутні докази, які б свідчили про підробку даного висновку.
Станом
на день розгляду справи в суді відсутнє судове рішення чи інший
процесуальний документ, яким би було встановлено факт підробки
експертного висновку на ім'я ОСОБА_1
Суд
зазначає, що в разі допущення якоїсь описки чи помилки
Дніпропетровською РМЕК під час реєстрації документів не може ставити в
залежність факт взагалі наявності такого висновку.
Більш
того, як вбачається зі змісту акту огляду МСЕК і з пояснень
представника третьої особи, ОСОБА_1 є лежачим хворим, який потребує
постійної сторонньої допомоги, має першу групу інвалідності та 100%
ступінь втрати професійної працездатності, що на думку суду,
унеможливлює вчинення ОСОБА_1 умисних дій щодо фальшування експертного
висновку.
На
підставі викладеного, зважаючи на компетенцію Комунального закладу
«Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи», приймаючи до
уваги, що експертний висновок Дніпропетровської РМЕК від 20.08.2008 р.
№10998, з огляду на наявність якого винесені оскаржувані акти, не
викликав у відповідача сумнівів щодо його достовірності, суд дійшов
висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в
Долинському районі Кіровоградської області задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 159 - 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити
в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду
України в м. Кіровограді до комунального закладу «Кіровоградське обласне
бюро медико - соціальної експертизи», третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про
скасування рішення в повному обсязі.
Постанова
суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного
адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня
проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській
окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії
апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування
судом частини третьої статті 160 КАС України,
а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга
подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. НагібінаИсточник: http://www.reyestr.court.gov.ua/
Комментариев нет:
Отправить комментарий