Соціальний кодекс України (ПРОЕКТ) №2311 від 15.02.2013(ПРОДОЛЖЕНИЕ 3)

Глава 17.3. ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ

Стаття 265. Право сімей з дітьми на державну допомогу

  1. Не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особи,  в  сім’ях  яких виховуються та проживають неповнолітні діти,  мають право на державну допомогу.

2. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні,  а  також  особи,  яким  надано статус біженця в Україні, мають  право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Кодексом, іншими законами або міжнародними договорами України,  згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою  України. 

3. Порядок призначення і виплати  державної  допомоги  сім’ям  з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Кодексом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

дитина - особа віком до 18 років (повноліття),  якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;

сім’я з дітьми   -   поєднане   родинними   зв’язками    та зобов’язаннями  щодо  утримання  коло  осіб,  у  якому виховуються рідні,  усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування;

малозабезпечена сім’я  з  дітьми - сім’я,  яка з поважних або незалежних від неї  причин  має  середньомісячний  сукупний  доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї;

середньомісячний сукупний   доход   сім’ї   -   обчислений  у середньому за  місяць  доход  усіх  членів  сім’ї  з  усіх  джерел надходжень  протягом шести місяців,  що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Стаття 266 . Види державної допомоги сім’ям з дітьми

1. Відповідно до цього Кодексу призначаються такі види  державної допомоги сім’ям з дітьми:

1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;

2) одноразова допомога при народженні дитини;

3) допомога  по догляду за дитиною до  досягнення  нею трирічного віку;

4) допомога  на  дітей,  які  перебувають під опікою чи піклуванням;
5) допомога на дітей одиноким матерям

               2. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування,  підприємства, установи, організації та об’єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги  та  встановлювати  доплати  до  державної  допомоги сім’ям з дітьми.

Стаття 267 . Джерела покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми

1. Покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

               2. Порядок покриття витрат, передбачений частиною  першою  цієї статті,  не  стосується  виплат допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил  України, Державної  прикордонної  служби  України,  Служби безпеки України, військ  цивільної  оборони,  інших військових формувань та з числа осіб  начальницького  і  рядового складу органів внутрішніх справ. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.

               Стаття 268. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім’ям з дітьми

              

1. Всі види державної допомоги сім’ям з дітьми,  крім допомоги у зв’язку  з  вагітністю  та  пологами жінкам,  зазначеним у частині другій статті 516 цього  Кодексу,  призначають  і  виплачують  органи соціального захисту   населення   за   місцем  проживання  батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

               2.  Допомога у  зв’язку  з   вагітністю   та   пологами  працюючим  жінкам   призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).

               Стаття 269. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми

               1. Для   призначення   допомоги  у  зв’язку  з вагітністю та пологами жінка подає в управління праці та соціального захисту за місцем проживання  видану в  установленому  порядку  довідку лікувального закладу встановленого зразка та довідку з основного місця роботи (служби, навчання),  ліквідаційної комісії   для  жінок,  звільнених  з  роботи  у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації,  державної служби  зайнятості  для  жінок,  зареєстрованих   у державній службі зайнятості як безробітні, з місця  проживання для непрацюючих жінок про те,  що вони не працюють (не служать, не навчаються).

               2.  Особи, які усиновили або взяли  під  опіку  дитину  протягом двох місяців  з дня її народження,  допомога у зв’язку з вагітністю та пологами подають рішення  про  усиновлення  або встановлення  опіки  за  період  з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.  

               3. Документи, необхідні   для   призначення  державної  допомоги сім’ям з дітьми,  подаються особою,  яка претендує на  призначення допомоги,  самостійно.  За  наявності  письмової заяви особи,  яка претендує на призначення допомоги,  але за станом здоров’я  або  з інших   поважних  причин  не  може  самостійно  зібрати  необхідні документи,  збір зазначених документів покладається на органи,  що призначають допомогу.

               4.  Документи, необхідні   для   призначення  державної  допомоги сім’ям з дітьми,  розглядаються органом,  що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

               5.  Про призначення  державної  допомоги  чи  про  відмову  в  її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган,  що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім’ям  з  дітьми,   видає   чи   надсилає   заявникові   письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

               Стаття 270.  Тривалість виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

              

1. Допомога у зв’язку з вагітністю  та  пологами  призначається, якщо  звернення  за  нею  надійшло  не пізніше шести місяців з дня закінчення  відпустки  у  зв’язку  з  вагітністю  та  пологами,  і виплачується  жінкам  за  весь  період відпустки,  тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі  ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.  Жінкам,  віднесеним до  1- 4  категорій  осіб,  які постраждали   внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  допомога  по вагітності  та  пологах  виплачується  за  180  календарних   днів зазначеної  відпустки  (90  -  до  пологів та 90 - після пологів).

2. Зазначена допомога обчислюється  сумарно  та  надається  жінкам  у повному  обсязі  незалежно від кількості днів відпустки,  фактично використаних до пологів.

3. За період відпустки у зв’язку з вагітністю  та  пологами,  що збігається  з  відпусткою  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  допомога по вагітності та  пологах  виплачується незалежно  від  допомоги  по  догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Стаття 271. Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

               1. Допомога у зв’язку  з  вагітністю  та  пологами  надається  у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу  (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше  25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Стаття 272.  Право на одноразову допомогу при народженні дитини

Одноразова допомога при  народженні  дитини  за  цим  Кодексом надається  одному  з  батьків дитини (усиновителю чи опікуну),  не застрахованому   в   системі   загальнообов’язкового  державного соціального страхування. У разі  народження  (усиновлення,  встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Стаття 273. Умови призначення одноразової допомоги при  народженні дитини

1. Одноразова допомога    батькам    при    народженні    дитини призначається   на   підставі  свідоцтва  про  народження  дитини.

2. Усиновителям  та  опікунам  зазначена  допомога  призначається  на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки.

3. Одноразова допомога при народженні  дитини  призначається  за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

Стаття 274.  Розмір одноразової допомоги при народженні дитини

               1. Одноразова   допомога   при  народженні  дитини  надається  у подвійному  розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

               2. Прожитковий мінімум  для  сім’ї  - визначена для кожної сім’ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів,  розрахованих  і затверджених відповідно   до   глави 4.5. цього Кодексу для осіб,  які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Стаття 275. Право на допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку

1. Право на  допомогу  по  догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим  Кодексом  має  не  застрахована  в  системі загальнообов’язкового  державного  соціального  страхування  особа (один з батьків дитини,  усиновитель,  опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Стаття 276. Терміни виплати допомоги по догляду за  дитиною до досягнення нею трирічного віку

               Допомога по догляду за дитиною до досягнення  нею  трирічного віку  виплачується  щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день  досягнення  дитиною  вказаного  віку  включно.

Стаття 277. Документи, на підставі яких здійснюється виплата допомоги

1. Допомога по  догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку непрацюючій особі призначається на підставі виданої за місцем проживання  довідки  про  те,  що  вона не працює (не служить,  не навчається) і дитина проживає разом з нею.

2. Усиновителям  допомога призначається на підставі рішення про усиновлення. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається  на  підставі  рішення  про  встановлення  опіки  чи піклування.

               3. Особам, звільненим  з  роботи   у   зв’язку   з   ліквідацією підприємства,   установи,   організації,  до  їх  працевлаштування допомога по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного  віку призначається на підставі довідки ліквідаційної комісії.

               4. Особам, зареєстрованим   у  державній  службі  зайнятості  як безробітні,  допомога по догляду  за  дитиною  до  досягнення  нею трирічного віку призначається на підставі довідки державної служби зайнятості.

               5. Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного   віку   особі,   яка  фактично  доглядає  за  дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки з  місця роботи (служби,  навчання) матері дитини про те,  що вона вийшла на роботу до закінчення  строку  відпустки  по  догляду  за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати).

Стаття 278. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

1. Допомога по  догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку  надається  у  розмірі  встановленого  законом   прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

2. У разі  народження  (усиновлення,  встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду  за  дитиною  до  досягнення  нею трирічного віку надається на кожну дитину.

               3. Матерям, які мають дітей віком до  трьох  років  і  одночасно продовжують  навчання  з  відривом  від  виробництва,  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років  призначається  в повному розмірі.

Стаття 279. Право на допомогу на дітей, які перебувають  під опікою чи піклуванням

1.  Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам,  визначеним в установленому законом  порядку опікунами чи піклувальниками дітей,  які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських  прав,  хвороби  батьків  чи  з  інших причин залишилися без батьківського піклування  за  умови,  що  середньомісячний розмір одержуваних на дитину  аліментів,  пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

               Стаття 280. Розмір допомоги на дітей, які перебувають  під опікою чи піклуванням

               Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для   дитини   відповідного   віку  та  середньомісячним  розміром одержуваних на дитину  аліментів  та  пенсій  за  попередні  шість місяців.

               Стаття 281. Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам)

               1. Право на допомогу на дітей  одиноким  матерям  мають  одинокі матері (батьки),  одинокі усиновителі(які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька  дитини або   запис  про  батька  проведено  в  установленому  порядку  за вказівкою матері (батька).

2. Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам )  мають  вдови  та вдівці  з  дітьми,  які  не  одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

3. У разі укладення шлюбу  зазначені особи зберігають право на отримання допомоги на дітей,  які народилися до шлюбу,  за умови якщо ці  діти  не  були  усиновлені  чоловіком (дружиною).

               4. Особа, яка  має дітей від особи,  з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство,  разом проживає і виховує дітей,  права на одержання допомоги,  встановленої на дітей одиноким  батькам,   не  має.  При реєстрації   шлюбу з особою,  від якої одинока особа має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

               Стаття 282. Умови призначення допомоги на дітей  одиноким матерям (батькам)

1. Допомога на дітей одиноким матерям (батькам) призначається за наявності довідки  органів  запису  актів  громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька (матір) дитини.

2. Допомога на дітей одиноким матерям (батькам) призначається  незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Кодексом.

Стаття 283. Розмір допомоги на дітей одиноким матерям (батькам)

1.  Допомога на  дітей  одиноким матерям надається у розмірі:

10 відсотків  прожиткового  мінімуму  для дитини відповідного віку - одиноким матерям,  одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), які мають дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років).

2. Допомога на  дітей  одиноким  матерям,  одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям) призначається на кожну дитину.

              

Стаття 284. Відповідальність підприємств, установ та організацій за недостовірність даних і документів,   виданих для призначення державної допомоги

              

1. Органи, що  призначають  і   здійснюють   виплату   державної допомоги  сім’ям  з дітьми,  мають право у разі потреби перевіряти обгрунтованість видачі та  достовірність  відповідних  документів, поданих для призначення допомоги.

               2. Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за  шкоду,  заподіяну  сім’ям  з  дітьми  або  державі   внаслідок несвоєчасної  видачі документів або видачі недостовірних даних,  і відшкодовують її в установленому законом порядку.

               Стаття 285. Відповідальність громадян за недостовірність документів, поданих для призначення   державної допомоги

               1. Одержувачі державної допомоги зобов’язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги,  про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

               2.  Суми державної   допомоги,   виплачені   надміру    внаслідок зловживань  з  боку  громадян  (у результаті подання документів із  свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі  сім’ї,  приховування  обставин,  що  впливають  на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

               3. Органи, що  призначають  і   здійснюють   виплату   державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Глава 17.4.СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИХ СІМЕЙ

Стаття 286. Право на державну соціальну допомогу

1. Малозабезпечені сім’ї, які з поважних або незалежних від них причин отримують загальний місячний оподатковуваний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї, які постійно проживають на території України мають право на державну соціальну  допомогу.

Стаття 287. Порядок надання державної соціальної допомоги

1. Заява про надання  державної  соціальної  допомоги  подається уповноваженим  представником  сім’ї до органу праці та соціального захисту  населення  за  місцем  його проживання або до виконавчого комітету  сільської,  селищної ради. Виконавчий комітет сільської,  селищної  ради  передає  заяву  про  надання  державної соціальної допомоги до органу праці та соціального захисту населення.

2. У заяві  дається згода сім’ї на збір інформації про неї,  про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Кодексу.

3. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

·                   документ, що посвідчує особу;

·                   довідка   про   склад  сім’ї  (до  складу  сім’ї  включаються чоловік,  дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти,  які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних  закладах   I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних  навчальних  закладах  до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які  визнані інвалідами з дитинства I та II групи  або  інвалідами I групи  і  проживають  разом  з  батьками;  непрацездатні  батьки чоловіка та дружини, які проживають  разом  з  ними  і перебувають на їх утриманні у зв’язку з  відсутністю  власних  доходів; особа, яка проживає разом  з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним. До складу сім’ї не включаються особи, які  перебувають  на повному  державному  утриманні); 

·                   декларація про  доходи  та майно осіб,  які входять до складу сім’ї (в декларацію не включаються  державна  соціальна  допомога, призначена  відповідно  до  цього  Кодексу;  нарахована субсидія за спожиті  житлово-комунальні  послуги;   сплачені   членами   сім’ї аліменти);

·                   довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

               4. Форми заяви,  довідки про склад сім’ї,  декларації про доходи та  майно  встановлюються  спеціально  уповноваженим   центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

               5. Органи  праці та соціального захисту населення для мети цього Кодексу   мають  право  користуватися  всіма  офіційними  джерелами інформації,   в   тому   числі  й  інформацією  органів  державної податкової адміністрації.

Стаття 288. Строки призначення державної соціальної допомоги

1.  Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи на шість місяців.

               2.   Одиноким особам,  визнаним за результатами  медико-соціальної  експертизи   непрацездатними,   які   не  мають  інших  джерел  до існування,  державна соціальна допомога може  бути  призначена  на строк визнання особи непрацездатною.

                3. Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел  до  існування,  державна  соціальна  допомога  може   бути призначена довічно.

4. Зазначені у  частинах  цієї  статті умови застосовуються також при призначенні державної соціальної допомоги непрацездатному  подружжю  при  відсутності осіб,  зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.

Стаття 289. Рішення про призначення державної соціальної допомоги

1. Рішення про  призначення державної соціальної допомоги чи про відмову  в  її  наданні  приймається  органом праці та соціального захисту  населення  протягом  десяти календарних днів і наступного після  його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім’ї.

2. Рішення про  відмову  в наданні державної соціальної допомоги має  бути  вмотивованим  і  містити   роз’яснення   порядку   його оскарження.

               3.  Порядок  призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється  Кабінетом  Міністрів України.

Стаття 290 . Розмір державної соціальної допомоги

               1. Розмір  державної соціальної допомоги визначається як різниця між   прожитковим  мінімумом  для  сім’ї  та  її  загальним місячним оподатковуваним доходом,  який обчислюється  за  методикою,  встановленою спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики,  але цей розмір не  може  бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.

               2.  До стабілізації  економічного  становища  в  Україні   розмір державної соціальної  допомоги  визначається  з  урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

               3. Рівень забезпечення  прожиткового   мінімуму   встановлюється виходячи з  реальних  можливостей  видаткової  частини  Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

               4. Для  кожної дитини,  яка входить до  складу  малозабезпеченої сім’ї,  рівень  забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10  відсотків,  а  для  кожної  дитини,  яка  утримується  матір’ю (батьком,  усиновителем),  що  не  перебуває в шлюбі,  і запис про батька  (матір)  цієї  дитини   у   Книзі   реєстрації   народжень провадиться  в установленому порядку за вказівкою матері (батька), та для кожної дитини,  в якої один або обоє батьків є інвалідами I або  II  групи,  -  на 20 відсотків.

5. Для громадян, які одержали статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту,  якому надано  статус гірського,  рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на  20  відсотків.

6. У разі затвердження нового  рівня  забезпечення  прожиткового мінімуму розмір призначеної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім’ї

Стаття 291. Випадки обмеження права на державну соціальну  допомогу

1. У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата  призначеної допомоги може бути  припинена  у  випадках, коли:

·                   працездатні члени  малозабезпеченої  сім’ї  не  працюють,  не служать,  не вчаться за денною формою навчання у вищих  навчальних закладах   I-IV   рівнів   акредитації   та   професійно-технічних навчальних закладах протягом трьох місяців,  що  передують  місяцю звернення  за  призначенням  державної  соціальної  допомоги (крім осіб,  які в установленому  порядку  визнані  безробітними  та  за  інформацією  центрів  зайнятості  не  порушують  законодавство про зайнятість  щодо  сприяння  своєму  працевлаштуванню;  осіб,   які доглядають  за  дітьми  до досягнення ними  трирічного віку або за дітьми,  які потребують консультативної комісії, але не більше ніж до  досягнення  ними  шестирічного віку;  осіб,  які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами  віком  до  16  років,  а також за особами, які досягли 80-річного віку);

·                   з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування,  а також хто-небудь із її складу  протягом  12  місяців перед зверненням   за  наданням  державної  соціальної  допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

·                   у власності  чи  володінні  малозабезпеченої сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,60  га  або  друга  квартира  (будинок)  за умови,  що  загальна  площа  житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра  на  сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

•              сім’єю навмисне  подано  недостовірні  відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

2. Призначена державна  соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання  сім’єю  можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

Стаття 292. Виплата державної соціальної допомоги

               1. Державна соціальна допомога виплачується  раз  на  місяць  за місцем  проживання  уповноваженого  представника  сім’ї державними підприємствами зв’язку  чи  перераховується  на  особовий  рахунок уповноваженого представника сім’ї в банківській установі.      Не отримана своєчасно   з  вини  сім’ї  державна  соціальна допомога може бути отримана в наступному місяці,  але  не  пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена.

2.  Затримка виплати державної соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається.

3. При переїзді сім’ї  в  іншу  місцевість  виплата  призначеної державної соціальної допомоги за попереднім місцем проживання припиняється.

Стаття 293 . Фінансування державної соціальної допомоги

               1. Покриття  витрат  на  виплату  державної  соціальної допомоги малозабезпеченим   сім’ям  здійснюється  за  рахунок  субвенцій  з державного бюджету до місцевих бюджетів.

               2. За рахунок   місцевих   бюджетів   та   спеціально  створених регіональних   фондів   соціальної   допомоги   органи   місцевого самоврядування можуть проводити доплати до встановлених відповідно до цього Кодексу розмірів державної соціальної допомоги виходячи із затвердженого регіонального прожиткового мінімуму.

Стаття 294.  Облік одержувачів державної соціальної допомоги

               1. З метою   ведення   обліку   сімей  -  одержувачів  державної соціальної  допомоги,  забезпечення  контролю  за  правильністю  і своєчасністю    її    надання,    а    також    для    організації нормативно-довідкової  інформації для органів праці та соціального захисту   населення,  що  призначають  і  здійснюють  контроль  за правильністю  надання  державної  соціальної  допомоги, спеціально уповноваженим  центральним  органом виконавчої влади у сфері праці та  соціальної  політики  створюється  єдина обліково-інформаційна система.

               2. Єдина обліково-інформаційна  система  одержувачів   державної соціальної  допомоги  формується та використовується з додержанням вимог Закону України «Про інформацію» ,  інших  законів України.

Стаття 295. Контроль за правильністю надання державної  соціальної допомоги

              

1. Контроль за правильністю надання   державної   соціальної допомоги   та  використання  коштів  Державного  бюджету  України, спрямованих на надання державної соціальної допомоги, здійснює спеціально  уповноважений  орган виконавчої влади в сфері праці та соціальної політики безпосередньо та через соціальних інспекторів.

                2. Правовий статус соціальних  інспекторів  та  їх  повноваження визначаються Кабінетом Міністрів України.

ИСТОЧНИК